Зимова депресія

Зимова депресіяНапевне кожному доводилось відчувати якусь безнадію, меланхолію, внутрішній вакуум, з приходом зими/осені. Всі починають кутатися в шарфи, ховаючись від пронизливого вітру та від сезонної депресії. Так, саме від тієї депресіїї, котра “гризе” мене і ще незліченну кількість людей рік-у-рік. Це всепоглинаюче відчуття безвихідності настає тоді, коли ми ліземо у шафу за теплими светрами. І якби на светрах це все закінчувалось…

На полицях магазинів стає менше чаю з жасмином і шерстяних панчох. Скуповується вся література в книжкових супермаркетах і на Петрівці.   Невже людство починає розумнішати??? Аж ніяк ні, просто поміж рядків можна сховатися від депресії.    Вчені, у свою чергу, пояснюють це, як середньорічні коливання показників організму, викликані сезонними змінами зовнішнього середовища, насамперед зменшенням освітленості, зниженням температури і змінами у харчуванні.

Найбільш поширеною формою сезонної депресії є зимова (нас реально багато), яка виявляється у зміні душевного стану людини, її поведінки, активності, апетиту, сну, у відчутті постійної втоми. Такі люди відчувають нудьгу, сум і безвихідь. Життя перестає їх радувати, виникають проблеми з близькими й оточенням. Не може не вражати той факт, що у кожного сьомого, хто має депресію, була спроба самогубства. Можемо робити висновок, що інколи це доходить до хронічного стану. Стан безвихідності може виникнути також влітку чи навесні, але це скоріш, як виключення з правил. В такому випадку потрібно “бити в дзвони” і звертатися до людей в білих халатах.    Для деяких, подібні сезонні явища стають звичкою.

Що ж поробиш, якщо воно повторюється кожного року? А й справді, можливо це просто невелика “сплячка” нашого організму, чи самий вдалий час перечитати “Війну і мир”? Люди просто люблять себе жаліти, говорити, що вони такі бідні-нещасні-депресією-зморені, а саме головне, так це-перебільшувати. І хлібом не корми, як кажуть… Мода, що з цього взяти… Можна ще посвітити лампою в око, але навряд це комусь допоможе, хоча причина ж у відсутності сонячного світла.

Я вважаю, що нам виділяється просто проміжок часу, за який ми маємо все обдумати і проаналізувати, нікуди не поспішаючи, маючи в запасі довгі, зимові вечори…

Світлана Ращенко

  • а на мою думку то все вигадки всілякі там зимові дипресії
    з таким успіхом можна сказати що є дипресія понеділкова(ну кожного понеділка піля вихідних треба адаптуватися) ну і ще ранкова(щойно проснувся теж треба адаптація)

  • Катерина Василенкова

    у мене поганий настрій частіше пов”язаний з особистими проблемами, а не з тим, яка там пора року в календарі. Кожен день різний, тож і настрій різний.
    Але ніякої депресії не повинно бути)

  • Ілюстрація в статті не осіння і не депресивна.

    І справді стає сумніше. Може тому що вже втягнулись в рутину, і знаємо що ми в ній будемо жити ще мало не пів року?

    P.S. А в мене ранкової депресії нема. Стрес – може. Але я вмикаю якусь веселу музику, і помагає.

  • Як не крути, а ми все ж залежні від пейзажу за вікном. З настанням холодів так і хочеться скрутитися, як їжачок, сховатися у мушлю і залягти на дно, там де тепліше, комфортніше.Але життя продовжується і ми не можемо з першими холодами лізти у барлогу до весни смоктати лапу.В цей час ми вразливіші, потребуємо більше турботи і любові,але, нажаль, не все відбувається так, як цього хочеться. Звідси і подавлений настрій, часта агресія.Тож, найбезпечніший спосіб зимування, як на мене, це гарячий чайок, цікава книжка, вірні друзі. В довгі дні можна більше часу виділити для філософії, самовдосконалення, переоціненні певних життявих норм.

  • А я не люблю зиму-осінь, коли все стає таким сірим і нудним.