Життя Олени Козаченко – це творчість

Життя Олени Козаченко – це творчістьКоломийська письменниця Олена Козаченко нещодавно привезла перемогу з всеукраїнського конкурсу «Україна – Я – Україна» у номінації «Книга». Її роман «Інтерв’ю» високо оцінили такі члени журі: Юрій Рибчинський, Олександр Злотник, Володимир Бебешко, Юрій Кот, Василь Лазарович, Вітас, Дмитро Гершензон, Володимир Золотарьов, Петро Смертенко. А сама ж церемонія нагородження відбувалася у Палаці «Україна» і транслювалася у прямому ефірі на телеканалі УТ – 1.

«Інтерв’ю» складається з двох частин, написаний роман прямою мовою людей, які перетинаються у своєму житті. Розпочинається словами: «Життя – безперервне інтерв’ю», тобто що наше повсякдення – це інтерв’ю з людьми, з природою, з думками, із спогадами, з життям. Описуються різні ситуації простих людей, які не розуміють, чому до них приходять негаразди. Їм підказує сімдесятирічний дід Микола, мудрий чоловік, який зустрічається на їхньому шляху, що вирішенням всіх бід і проблем є дотримання Заповідей Божих.

В другій частині роману переплітається одна історія, яка показує, як потрібно боротися за своє щастя. Побудована на Заповідях Матері Терези. Уривок з роману «Інтерв’ю» розказує: Життя – це казка. Кожен з нас є окремим героєм. Але тільки вчинки дають комусь роль негативного персонажа, а декому – позитивного. А як нам усім відомо, що у кінці будь-якої казки добро перемагає зло. Життя – це музика. Вчора можливо вона була ліричною, бо ти пережив зраду, але завтра мелодія буде ритмічною, адже ти відчуєш, що життя прекрасне!»

Минулого року сімнадцятирічна письменниця стала лауреатом міжнародної німецько-української премії ім. Олеся Гончара. Твір дещо трагічний. Описується життя однієї сім’ї, події тривають тільки один рік. Але за цей час матері, батькові і їхній донечці доводиться перейти крізь сльози, печаль, обман, зраду, розлуку, образи, помсти, недовіру і нарешті це все породить міцну любов один одного. Нарешті вони усвідомлюють цінність рідної людини. Але чи не прийде це усвідомлення запізно?Життя Олени Козаченко – це творчість

– Я пишу романи не з життя, – каже Олена. – Сама їх придумую, коли навідується муза. Переважно вона приходить уночі, коли в будні – спокійно і на душі – тихо. Першими моїми критиками є батьки, і якщо у них твір викличе хоча б якусь емоцію, значить іншим теж сподобається.

Окрім прози студентка ЛНУ ім. І. Франка пише поезію. Писати вірші почала ще у дванадцять років. Потім появився період, коли думки почали лягати на папір і в прозовій формі. До речі, «Роман без слів» був першим написаним романом дівчини. Юначка також має значні перемоги і в інших галузях, зокрема здобула перемоги на всеукраїнських конкурсах — «Найкращий читач України», «Моя мала Батьківщина» саморобних збірок поезії. У 2010 році, навчаючись в одинадцятому класі, захистила наукову роботу на тему «Фрагменти архіву останнього секретаря Івана Франка Мар’яна Семеновича Колодія (1914-1916 рр.)», виборовши 3 місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу-захистку науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. В жовтні 2010 р. перемогла на міжнародному конкурсі «Мій рідний край» в номінації «Публіцистика, журналістика»

Як сказала Оленка, на досягнутому не зупинятиметься. Мета у неї є, тому щодня робить кроки для її осягнення і впевнена, що свого доб’ється.

  • Vlad

    Дуже талановита дівчина.!!!

  • Олександр

    молодець!!