Як створити власну газету. (Паперову)

Це питання вперше мене зацікавило років з десять назад. Після першого робочого тижня в редакції газети. На той час про інтернет я тільки чув. Згодом, питання поновило свою актуальність, однак знайти вже навіть в неті толкових і чітких роз’яснень, без зайвих бюрократичних відступок та посилань на закони не вдавалося.

Треба ділитися досвідом! Навіяло прочитанням РЕВОРКУ. Напишу і я тут як це зробити. Свого роду інструкція для чайників, майбутніх Рупертів Мердоків, можливо згадають мене в свої мемуарах. Як заснувати-робити-видавати власну газету одній людині? Все дуже просто. Даю інструкцію!

Частина перша. Бюрократична волокита.
Хто засновник? Може бути громадська чи юридична організація, підприємство чи підприємець, словом будь-хто, аби тільки ви мали свідоцтво видане відповідними органами на вашу діяльність. Я пішов шляхом приватного підприємця. Власне аби стати ним – у мене зайняло 1 робочий день.

Наступний крок – реєстрація у обласному відділі юстиції. Наперед зателефонуйте туди, поцікавтесь коли прийомні дні, можете скачати заяву на реєстрацію з сайту міністерства юстиції. Йдете туди, подаєте заяву, через деякий час вам зателефонують, чи надішлють листа, що заява розглянута і даний «одобрямс». Після цього потрібно проплатити вартість реєстрації (За «Всі Сарни» я заплатив біля 400 грн. так як вона була комерційного напрямку (безкоштовна рекламно-інформаційна) а за «Слово Сарн» здається 230, точно не згадаю). Все! Можна святкувати першу перемогу. Однак, як писав Шекспір: «Стать королем ничто! Им нужно прочно стать».

Частина друга. Технічний бік справи.
Отже якийсь початковий запас статей і рекламних прикидок у вас є. В ролі коректора можна залучити знайомих філологів, зрештою вчителька середньої школи на перших порах справиться. В ролі дизайнера-верстальщика можете виступити самі, якщо не «чайник» у ряді програм. Відтак ваше творіння треба подати на паперовому носії (мова ж спочатку йшла саме за паперову версію) хоча б не гірше, ніж у «модних» газет. Колонки, заголовки, розміщення фото і т.д. – це все називається верстка! У якій програмі її робити краще? У тій котру ви знаєте найкраще! Я робив за своє дизайнерське життя і у Корлелі, і в Пейджмейкері, і в Індизайні. Під Лінукс є проги Скрайбус, Ксара. Гугля в поміч, аби бажання. Були випадки коли газети версталися навіть у текстових редакторах (наприклад у Ворді). Про ази верстки раджу прочитати трохи літератури аби не допускати грубих помилок і не змушувати читачів довго примірятися з якого боку сторінки розпочати читати (якщо звісно сучасний вередливий читач захоче читати щось окрім заголовків)

Перед тим як розпочати верстати, раджу визначитися з друкарнею у якій друкуватимете ваш «бойовий листок», уточнити розміри газети, а також визначитися з кольорами. Офсетний друк – це як правило 4 кольори, або ЦМИК (блакитний, пурпуровий, жовтий, чорний) з них виходить повний колір. Якщо друкуватимете наприклад, заголовок червоним, а текст чорним, зворот тільки чорним то буде відповідно 2+1 (технологічні терміни) Якщо газета повноколірна з обох сторін то буде 4+4. Детальніше про ньюанси офсетного друку теж можете «погуглити» стане в нагоді.

Перш ніж нести “газету” в друкарню, необхідно вивести її на спеціальні фото-плівки (де це зробити краще підкажуть теж в друкарні). Взагалі основні затрати на першу тисячу примірників, а меншими тиражами вам навряд чи хто захоче друкувати, йдуть на плівки (фотовивід) й пластини (матриці з котрих друкуватимуть газету). Друга тисяча відповідно обійдеться значно дешевше. Якщо газета не повноколірна, на плівках можна зекомити надрукувавши їх на лазерному принтері (обов’язково в дзеркальному відображенні). Лавсанові плівки можна придбати в магазинах що спеціалізуються на продажі паперу, чи в друкарні.
Перед тим як здати плівки в друк, мусите пред’явити в друкарні свідоцтво про реєстрацію вашого друкованого видання.

Ну от і все! За деякий час станете щасливим власником свого першого тиражу! Запах типографської фарби, перtв’язані шворками пачки газет, запрошення друкувати ще, саме у їхній друкарні… Романтика!

Частина третя – прозаїчна. Реалізація.
Скажу коротко. Продавати газету про яку ніхто не знає – немає сенсу. Власне може спрацювати ефект новизни і кілька номерів вам вдасться порозпихати, однак на перспективу…

Взагалі сучасний заробіток для газет – це насамперед реклама + джинса (замовні публікації). Якщо відверто то сучасний заробіток для газет – це зведення балансу в нуль ;-). Звісно є вийнятки, однак їх стає все менше з кожним роком.

Та не зациклюватимемось на сумному! Є чимало способів як отримати з власної газети матеріальну винагороду . Про них, перспективи, а також про те, чому я зараз не займаюся видавництвом своїх двох зареєстрованих газет у наступних постах.

П.С. Якщо потрібна детальніша інформація чи поради – звертайтеся

Життя - класна штука. Завжди радий новим знайомствам. Захоплення: Інтернет, фото, економіка, реклама, взагалі у світі стільки всього цікавого :-)
  • Очікував більше фінансових подробиць. Скільки коштує видати наклад у 1000 примірників? А у 2000? Як відбувається розповсюдження? Скільки людей зайнято в роботі над газетою? Якщо все зводиться до зведення балансу в нуль, то нащо цим займатися? Є перспективи розвитку? Які?
    А, і що таке лавсанові плівки?

    • Скільки коштує видати наклад у 1000 примірників? у кожної друкарні – окремі ціни, в середньому гривень 400 думаю (без плівок) друга тисяча гривень на 250 дорожче.

      Як відбувається розповсюдження – як заплановано у вас? Газета безкоштовна чи продаватиметься? Якщо безкоштовна – то мінімум фантазії потрібно. кілька жвавих хлопчаків, калька десятків гривень і питання вирішене.

      Скільки людей зайнято в роботі над газетою? Я робив все самостійно. Крім розповсюдження звісно.

      Якщо все зводиться до зведення балансу в нуль, то нащо цим займатися?
      Є купа причин. Я наприклад вчився, рекламував свій бізнес у газеті, бартером на рекламу отримував меблі, зрештою заробляв такі-сякі гроші ;-) Зараз, паперовий носій слугує для залучення на інтернет ресурс.

      Є перспективи розвитку? Є

      Які? Видання для “хоббітів” (газета однієї вулиці, риболовля. бісер, садівництво іт.д)

      А, і що таке лавсанові плівки? плівки зовні схожі на звичайну цупку матову плівку, або навоскований аркуш паперу. Використовуються для насвітлення друкарських форм, з котрих власне і друкуватиметься газета.

      • О, тепер круто! Дуже дякую! :)

  • Petro

    чому нічого не згадується за штрих-код? як і де його реєструвати?

  • йож

    третя частина статті найкорисніша… як на мене ;)
    а взагалі, то навіщо в інеті писати про оце?
    сила слова вже не та,і ні папір, ні кілобайт її не піднесе. (прям віршиками)
    а мобільність інформації на папері в порівнянні з…. що тут рівняти ?)))
    друге діло, якби хтось, підказав, щось, справді цікаве і корисне і, бажано україномовне,  про нас бажано, тобто про українців і їх місце існування.
    а то блін один песимізм і соплі