Репортаж з виставки-перформансу Ігора Степаника

18 вересня 2014 року в львівській  галереї Art Republic відбулося відкриття виставки-перформансу Ігора Степаника під назвою «Лица & Морды». Побувавши на відкритті, представляю  свої враження та фотоматеріали.

Зайшовши трохи раніше, я застав останні приготування – частина портретів розкладалася по підлозі, у склянки наливався сік, для відвідувачів готувалися пензлі. Я використав цей час на розглядання портретів більш детально, доки перформанс не змінив їхній вигляд. Зблизька кожна картина розпалася на дрібні деталі, які, здавалося б, ніщо не поєднує докупи. Проте, відійшовши на кілька кроків назад, я знову бачу цілісний портрет – обличчя чи морду. Такі метаморфози заворожували. Хотілося безкінечно розглядати малесенькі фрукти, стрілочки, зірки, котрі являли собою витвір мистецтва. Кожен новий маршрут погляду дарував нову історію.

Але врешті-решт довелося відірватися від такого споглядання, бо відкриття почалося. Арт-директор галереї Анна Гінс представила художника, розповіла про історію написання картин та запросила до участі в перформансі. Він полягав у тому, що кожен бажаючи міг взяти пензля та фарбу і змінити портрети на свій розсуд. Аби відвідувачі легше подолали страх зіпсувати щось таке прекрасне, Ігор власноруч подав приклад – виплеснув склянку соку на найближчий портрет. Після декількох переляканих зойків усі зрозуміли, що на них чекає. Як по команді усі почали вибирати найкрасивішу фарбу та найбільшого пензля.

виставка-перформанс Ігора Степаника    vis2

Це було щось неймовірне. Виставка буквально мінялася на очах. Оскільки не всім вистачало місця безпосередньо біля портретів, частина (в тому числі я) спостерігала за процесом з відстані. Не поспішаючи оглянувши всі картини по колу, можна було сміливо починати спочатку, бо кожна з них за цей час набувала нового вигляду. Хтось використовував чорно-білі силуети як дитячу розмальовку, хтось домальовував нових персонажів довкола вже існуючих. Під кінець узялися й за ті портрети, що лежали на підлозі. Відбитки рук та ніг, плями соку та сліди швабр не лишали жодного шансу цьому дійству стати нудним.

Ruslan Melnyk

Студент ЛНУ імені Івана Франка, факультет журналістики