Коли було винайдено динаміт?

динаміт

динамітВинахідником динаміту був шведський промисловець Альфред Нобель, який у 50-х роках 19 століття почав займатися виробництвом нітрогліцерину. Цю «вибухову олію» – так називали динаміт у той час – використовували при будівництві і роботі на родовищах корисних копалин.

Після того, як під час використання нітрогліцерину загинуло кілька людей, в тому числі й брат Альфреда, винахідник почав замислюватися, яким чином можна зробити використання цієї вибухової речовини більш безпечним. Тоді він розробив новий метод, завдяки якому можна було змішувати нітрогліцерин разом із порошкоподібним поглиначем, який був пористим. Порошкоподібний поглинач Нобель зробив із одноклітинних діатомових водоростей. Цей поглинач отримав назву кізельгур чи діатоміт.

Вибухова суміш складалася із однієї частини кізельгуру та трьох частин нітрогліцерину.  З кізельгуру робили спеціальні бруски, які замочували у нітрогліцерині. Вибухав такий динаміт, коли його підривали за допомогою детонаторів. Динаміт використовували не тільки в роботі, він став досить потужною зброєю, а світова геополитика так чи інакше була пов’язана з силовою міццю окремих держав.

У 1863 році Альфред Нобель розпочав виробництво такої вибухівки. У 1867 він запатентував у Великобританії свій винахід під назвою «динаміт». У цьому ж році винахідником був запатентований перший капсуль-детонатор.