«Втеча» з терен України

«Втеча» з терен УкраїниВже два роки поспіль деякі укрїнські школи скаржаться на недобір учнів. Це пов’язано з демографічною ситуацією у нашій країні, а також міграцією українських підлітків до інших країн Європи. Українські мігранти дедалі частіше забирають своїх дітей з тетиторії україни, мотивуючи це низькими перспективами у реалізації своєї професії, недостатнім прожитковим мінімумом, соціальною незахищеністю, масштабними економічними проблемами, а також і екологічними чинниками.

А й справді, умови, які створює наша держава для нас, не є придатними для повноцінного життя, про що «кричить» наша заробітна плата, через яку пересічний українець, не маючи додаткових доходів, змушений в усьому обмежувати себе. Таким чином, більшість молодих людей, які не змогли реалізувати себе на Батьківщині,м ігрували до таких країн як Італія, Чехія, Польща, Греція, Іспанія, Португалія.

Це саме стосується і вищих навчальних закладів, після закінчення яких виникають проблеми із працевлаштуванням. Випускники, навіть найпрестижних навчальних вузів стикаються із проблемою: «Без досвіду не беремо». А де ж взяти цей досвід? З цього виникає і ще одна проблема – працевлаштування не за фахом. В нашій державі є безліч людей, які були змушені «наплювти» на свій диплом і працевлаштовуватись туди, де є моєливість, а не туди, де хотілося б. На сьогоднішній день диплом вже не забезпечує фінансової незалежності, престижної і високооплачуваної роботи, карєрного росту, а говорить про товщину гаманця ваших батьків.

Складається враження, що державі байдуже на відплив кваліфікованих кадрів за кордон. А країни, до яких мігрують українці користуються цим, адже наша держава перетворилась на донора дешевої та водночас інтелектуальної робочої сили.

  • Tod

    На 99% згідний з тим, де сказано про освіту але тут ще є одна проблема – більшість знає, що роботи не так балаго, постійно повторюють, що влаштуватися за спеціальністю не вийде і ніяких висновків з цього не роблять. Адже це досить гарна відмазка для своїх невдач. Людина, яка хоче працювати (принаймні в великих містах) без роботи точно не залишиться однах бажання “всього і одразу” нерідко дурманить розум. Та й навчатися мало хто прагне, відсидіти лекції та й усе.

  • Цілком погоджуюсь з точкою зору Оксани!

  • Аліна Львовіч

    Влучно! Проте, погоджуся з Todом: проблема не лише в державі, але і в запитах молоді. Пріорітети – юриспруденція, менеджмент, переклад, журналістика і т.д. І більшість свято вірить, що після отримання диплому матиме змогу працевлаштуватися в престижну компанію, відкрити власну справу тощо. А хто буде викладати у школі, працювати на заводі, рятувати людей на “швидкій”? 
    А якщо хтось з молодих кадріві іде за власним бажанням на таку “не престижу” роботу, то лише ті, хто не відшукав собі чогось кращого. Це, звійсно, зрозуміло, але… Але хто ж буде вчити наших дітей через 10-15 років? Хто буде лікувати українців, якщо вже зараз більшість випускників мед.вузів не вміють робити щеплення? Сумно, що з’являється таке бажання: “Хутчіш змитися з цієї держави”.

  • Ксенія Проців

    Аліна Львовіч,все це так, але якщо б для молоді зробили відповідні умови і зарплатню,то вони б працювали благо нашої держави.А то зараз наші дорогі юристи і економісти миють підлогу закордоном,бо за це там платять більше,ніж у нас за роботу в шикарних офісах.

    • Аліна Львовіч

      Звійсно, ніхто не може зняти з держави відповідальність за досить низький соціальний рівень, але ж хочеться трохи вірити у патріотизм українців. 

  • Ксенія Проців

    Я також патріот своєї держави…..Але є настільки зневірені і бідні люди,що їдуть за кордон ,бо не мають навіть за що купити хліба.В такому випадку цей так званий патріотизм засувають куди подальше і їдуть на чужину,щоб прогодувати свою родину,бо наша влада дбає тільки про збагачення власних кишень.Люди просто зневірились.