Продовжуючи розповідь про Туреччину: всім Байрам!

Ще один міф про Туреччину – це те, що там живуть залякані жінки та жорстокі чоловіки, які те й роблять, що готують джихад чи щось таке. Однак іслам навіть не забороняє шлюб між мусульманином та представником “біблійних”, монотеїстичних конфесій. Тобто можна запросто одружитись з християнином чи іудеєм, це не є релігійною проблемою. І не так багато жінок покривають волосся. Про повне закриття обличчя і не йдеться! Принаймні тут, у західній частині. Звичайно, Східна Туреччина більш консервативна, але не настільки, як кілька десятиліть тому. Ататюрк свою справу зробив: традиції шануються, шануються ревносно, але без фанатизму.

Мені пощастило жити у Туреччині під час великого свята – Курбан Байраму. Ви, напевно, пам’ятаєте біблійну історію про те, як Авраамові було наказано вбити свого сина заради Бога, той поплакав-поплакав, і смиренно прийняв це, але в останній момент немовля було підмінено ягням, і все закінчилося добре? Так ось, іслам відноситься до релігій, що шанують Біблію, і історія збереглася практично в тому ж вигляді. Хіба що ім’я того чоловіка вимовляється як Ібрагім, а не Авраам. А так – суть та ж. Святкують тут 9 днів, ріжуть овечок або корів і святкують всією родиною. І моляться, звичайно. Тобто, їж, молись, люби ближнього свого.

Сьогодні – власне Курбан Байрам. Хоча приготування до свята почалися ще в п’ятницю – діти в коледжі, наприклад зробили для мене листівку:) Сьогодні у нас був сімейний сніданок, прийшли старший брат з дружиною, дуже класні люди. Дружина симпатична і абсолютно світська людина, хоч і туркеня (ай-яй-яй, де ж ці зашугані турецькі жінкиии?).

У неділю ходили з дівчатками-інтернами в зоопарк (тут він величезний, красивий і доглянутий), провели прекрасний день, бачили жирафів, слонів, тропічних тварин, лемурів, гієн, вовків та багато чудових птахів). Будете у Ізмірі – дуже раджу туди з*їздити (автобус 777 від порту Каршіяка, остання зупинка). Але візьміть із собою велику банку крема від комарів, бо чесно кажучи, ми з дівчатами нашу байрамську жертву вже принесли – у зоопарку стільки комарів вбили, що їхня загальна вага, напевно, більше вівці буде.

Після зоопарку пішли в бар, купили таку здорову тубу пива на сімох (за ціною вийшло дешевше, і кожній перепало приблизно по 0,3 ). Пиво тут досить недешеве (від 4-5 лір за пляшку; нагадую, 1 ліра = 5.5 грн), тому краще купувати саме тубу, що вміщує 2.5 літри за 25 лір, ніж сім пляшок по 5.

У понеділок відправилися до Конаку (історична частина), побачили нарешті вежу з годинником – символ Ізміра, пройшлися по базару (Барабашово та Черкізон відпочивають; але тут, до речі, пропонують чай!). Торгуватися, до речі, тут не дуже люблять, так що все купували за номінальною ціною. І краще знати турецькі цифри, бо англійською кажуть seven (сім), а насправді може бути, що iki (два). Начувайтесь! І тримайте сумку закритою і при собі.

А сьогодні – святкуємо! Хост-мама навіть приготувала мені подарунок! Чудове місто, чудові люди, смачна їжа… жодного разу не жалкую, що я тут!

На цьому прощаюсь до наступного разу і все ж таки чекаю замовлень. Хіба вам не цікаво дізнатись щось про неготельну Туреччину?

Дуже люблю англійський та український футбол, вивчаю іноземні мови, слухаю різноманітну музику, обожнюю подорожі та спілкування.