Вбий в собі раба!

Вбий в собі раба! Олександр Машлай. Член Ради ВМГО «Національний Альянс», редактор видання «Правий Поступ». e-mail: rusych@ua.fm

На початку 1990-х, коли ми лише робили свої перші кроки, як незалежна країна, багато експертів пророкували Україні світле майбутнє. За п’ять, ну максимум десять років, ви будете жити не гірше ніж в Англії! І тоді в це вірилося. Справді, ми маємо найродючіші землі – славнозвісні чорноземи. Ми маємо потужну індустріальну базу, залишену нам радянською системою, маємо достатні запаси корисних копалин та й люди в нас, що там казати, роботящі.

Але йшли роки, Україна боролась з інфляцією, рекетом, вчилася «робити» бізнес, а економічний добробут все не приходив. Нам політики казали: «Люди, та ж ви просто не того вибрали президентом! Оберіть мене і я зроблю Україну заможною та європейською. Я знаю дорогу в Європу!». Ми обирали, але ситуація не змінювалася.

Ми вперто чекали, ми спали і бачили євроінтеграцію. Проходили вранці, затуляючи носа, загадженим під’їздом і думали: «Нічого-нічого. Нам вже майже дали ПДЧ, а там дивись приймуть в Євросоюз і під’їзди стануть як в Берліні. Ось тоді заживемо!».

Для того аби наші діти були гідними членами євроспільноти ми за хабарі віддавали їх вчитися в найкращі вітчизняні вузи. А потім за хабарі влаштовували працювати лікарями, вчителями і держслужбовцями. Звичайно, кожен розумів, що цим самим сприяє розквіту хабарництва в державі. Але ж це не страшно – скоро ми будемо в Європі і корупція зникне. В Європі ж корупції немає.

Ми двадцять років чекаємо, коли ж заживемо як у Європі. Коли станемо багатими і заможними. Коли нас почнуть поважати у світі і коли ми поважатимемо один одного. Ми все чекаємо, чекаємо, чекаємо…

Ми, українці, в 1991 році знищили Радянський союз, але не знищили свою рабську свідомість. “Совок” і досі в кожному з нас. Ми звикли, що хтось прийде і щось за нас зробить. Прибере парк, в якому ми ж накидали пляшок, викорінить корупцію, полагодить трубу в під’їзді яка протікає. Ми чекаємо начальника, директора, президента, який покаже нам куди йти, що робити, як жити.

Рабська свідомість настільки в’їлася в свідомість українцю, що він розучився думати і аналізувати. Ми проклинаємо на кухнях владу, але на виборах вперто голосуємо за одних і тих же політиків, які немов під час гри в пін-понг обмінюються владою. Причому щораз йдучи на вибори і обираючи між старими політиками, які десятками років сидять при владі ми наївно віримо, що ось тепер, ось нарешті щось зміниться.

Щось зміниться лише тоді, коли ми змінимось самі, коли виженемо із себе совка і раба. Для того щоб жити добре і заможно, варто прагнути до цього і щось для цього робити, а не чекати що хтось зробить. Чисто в нашому ліфті буде, коли ми перестанемо там смітити. Влада буде тоді відповідальною перед виборцем тоді коли ми гнатимемо поганою мітлою хапуг і брехунів. Корупція зникне тоді, коли ми перестанемо давати і брати хабарі.

Нічого неможливого не має – все в наших руках. Пора діяти! І тоді будемо жити як в Європі, а бо ще краще.

Написано спеціально для журналу «Правий Поступ»

Засновник інтернет-журналу MOLODI. Життя ламає нас по дорозі кудись та все буде файно і зашибісь. Намагаюсь уникати сірості і стандартності, створюючи щось своє. Ще з дитинства люблю наше – українське.
  • Борис

    Це все що тут написано добре, але може досить розмов!
    Час діяти вже давно пройшов. Де той ющенко, чому він не відповідає перед народом за те що він зробив!? За те кому відав країну, в чиї руки?
    Багато різних політиків кричать що потрібно об’єднатись. І потрібно об’єднуватись не на основі демократії а на основі націоналізму. І може хватить їм вірити може давайте об’єднуватись самі без них! А вони нехай йдуть своєю дорогою. Давайте самі будувати свою країну.
    ДАВАЙТЕ ОБ’ЄДНУВАТИСЬ, ДАВАЙТЕ ДІЯТИ!

  • Борис

    Думаю навіть якби теперішня влада почала діяти на основі націоналізму, багато людей би це одобрило та підтримало.

  • Тарас

    Не все так добре в Європі, як малюють собі українці. Дух європейського псевдо щастя гуляє Україною вже давно та ще довго буде.

  • just_a_passerby

    З самого початку у мене склалося враження, що автор не зовсім реально оцінює ситуацію у країні….

    “Справді, ми маємо найродючіші землі – славнозвісні чорноземи” —> так, та що з того? країни Західної Європи досягли високого рівню розвитку НЕ завдяки родючим землям (як нам відомо з уроків історії) ;-)

    “Ми маємо потужну індустріальну базу, залишену нам радянською системою” —> якщо наша індустріальна база страшенно застаріла….то чим вона потужна? тим що вона, як то кажуть, “дише на ладан”? =S
    тут потрібні потужні інвестиції….

    “та й люди в нас, що там казати, роботящі” —> з власного досвіду можу підтвердити, що у країнах Західної Європи люди відпрацьовують набагато більше годин на тиждень…

  • just_a_passerby

    найбільша іронія цієї статті в тому, що ви так само пафосно обіцяєте успіх, як це робили до вас,і 5, і 10 років тому…=S

    “Нічого неможливого не має – все в наших руках. Пора діяти! І тоді будемо жити як в Європі, а бо ще краще.”

  • а немає нам чого рівнятися на когось
    треба шукати свій шлях розвитку
    от тіки не ясно до яких дій закликає автор? Вже б виклав програму дій що і як робити та з чого почати. Розказувати що все погано легко

  • Для Андрія:
    Щось зміниться лише тоді, коли ми змінимось самі, коли виженемо із себе совка і раба. Для того щоб жити добре і заможно, варто прагнути до цього і щось для цього робити, а не чекати що хтось зробить. Чисто в нашому ліфті буде, коли ми перестанемо там смітити. Влада буде тоді відповідальною перед виборцем тоді коли ми гнатимемо поганою мітлою хапуг і брехунів. Корупція зникне тоді, коли ми перестанемо давати і брати хабарі.

    Нічого неможливого не має – все в наших руках. Пора діяти! І тоді будемо жити як в Європі, а бо ще краще.
    Яку ще вам програму дій потрібно? Варто просто змінитися і ЗАХОТІТИ жити краще. От і всі інструкції…

  • пропоную об*явити *байдужість* ворогом номер один для суспільства

  • казкар незнайко

    «Вбий в собі раба!» – гарно звучить, от тільки якого раба я повинен в собі вбивати, покажіть мені на нього пальцем, щоб я його хоча б міг побачити і потім скажіть чим і як його вбити. В чому проявляється моя рабська свідомість?
    Якого совка і якого раба мені куди гнати?
    Вибачайте, але ви сильно плутаєте рабство із безвихіддю. Саме безвихідь а не рабство, шановний авторе, змушують свідомість українця мовчати.
    Рабство – побудоване на страхові за своє життя. А наша безвихідь побудована на відповідальності за життя близьких – сімя та її утримання. І ця безвихідь набагато страшніша за рабство шановні мої, бо коли ви раб – у вас нічого нема, навіть ваше життя та честь належать вам тільки формально, в таких умовах вам немає чого втрачати, в таких умовах ви найнебезпечніше створіння у світі – загнана в кут вівця, що будь-якої миті може оскалитись страшною посмішкою шакала, а коли ви батько чи матір, чоловік чи жінка, коханий чи кохана – то вам є що втрачати і заради цього ви буде мовчати навіть якщо вас (вибачаюсь) будуть ґвалтувати, ну якщо тільки вам ваше життя і честь дорожчі за життя і честь дітей та коханих то будь ласка рвіть на шмаття всіх і вся як тузик газету, але в більшості випадків виходить навпаки…
    Чи може я не правий?
    То до чого все ж закликає ваша стаття?

  • Казкар незнайко, вибачте, але Ви мислите якраз тою рабською свідомістю.
    Рабська свідомість – це байдужість і безвихідь, бо рабами народжувалися і вмирали. Свідомість вільної людини – постійна боротьба за свої права.
    А діти і дружина – то лише додатковий стимул для такої боротьби! Бо я хочу щоб мій син жив краще ніж я, тому я й борюсь.
    Ви справді не праві.
    А стаття про те що нічого просто так до нас не прийде, ні добробут ні порядок, ні взаємоповага. Все потрібно робити самому. А для цього потрібно вбити в собі байдужість і страх.

  • казкар незнайко

    “Свідомість вільної людини – постійна боротьба за свої права.”

    конкретніше будь-ласка – які методи боротьби за свої права ви пропонуєте?

  • Я пропоную конституційні методи боротьби :)
    Якщо ви бачите що Ваші права ущімляються, то добивайтесь справедливості. На роботі, в магазині, в побуті тощо. Яскравий приклад. В нашому дворі довгий час немає нормального дитячого майданчику. Зібрався актив і звернувся до ЖЕКу з вимогою облаштувати майданчик. За тиждень ЖЕК завіз пісок в пісочницю і розпочав косметичний ремонт, хоча до цього кілька років нічого не робилося. Є результат? Є. Хоча можна було сидіти вдома картати владу, але самим нічого не робити. Оце і є боротьба за свої права.

  • Борис

    Рабів до Раю не пускають !
    Тут є люди які здатні робити реальні речі, діяти а не ляси точити ?

  • natali

    десья вже таке читала))))

  • natali, і цікаво де ви це читали? :)

  • natali-2

    В ОДНОМУ З КОРПОРАТИВНИХ ЖУРНАЛІВ – НЕ ПАМ.ЯТАЮ ТОЧНО НАЗВИ ВИДАННЯ, АЛЕ ЗАГОЛОВОК І ПЕРШИЙ АБЗАЦ – 100ВІДСОТКІВ.не звинувачую нікого в плагіаті – просто в нас такка державна система, яка формує однотипне мислення (і навіть однотипні фрази!)Треба виходити за рамки….Успіхів!!!

  • Тарас

    Скажу вам, пані Наталі, що стаття вже публікувалась в журналі “Правий Поступ”. Внизу статті є посилання на видання.

    Стаття на цьому сайті опублікована за згодою автора, котрому належать права на даний матеріал.

  • :) Приємно що читачі впізнають статті які були надруковані в журналі “Правий Поступ”. Справді це колонка редактора (тобто моя), яка була надана мною для публікування на даному сайті. Тому тут плагіату не має. Але дякую Вам natali-2 за пильність :)