Про важливість вибачати

Про важливість вибачати

Про важливість вибачатиЯкщо порівняти образу з відчуттям, то це точно буде важкість на плечах. Кілограм за кілограмом за кожне неприємне слово, зраджені надії, невиправдані сподівання, ілюзії, втрати, пусті обіцянки, підступність і так – до нескінченості. Образа ніколи не приходить сама, бо відчай, злість, ненависть, сум, майже фізичний біль – її супутники. Вони оселяються в тобі, керуючи твоїми емоціями, розумом і тілом. Ми накопичуємо їх з дитинства. Ми тягнемо ці валізи в доросле життя, пафосно називаючи це “досвідом”.

В цих валізах некуплені іграшки, нестаток любові, самотність, безліч непорозумінь з батьками (звичайно, тобі було видніше) та інший непотріб, який формує психологічні моделі поведінки. Якщо ти думаєш, що у кожного цей валізний мотлох свій та унікальний, то я тебе розчарую: в світі живе не одна покинута дитина, всіх час від часу зраджують, боляче б’ють словами (а, можливо, не лише словами), кожен переживає кризові моменти розчарування та зневіри чи в собі, чи в близьких. І це нормально, так триватиме і надалі, але чи варто залишати це в своєму житті, і дозволяти керувати собою, і, зрештою, навіщо злитися на цілий світ, якщо можна  насолоджуватися ним? Ти ніколи в житті не повіриш, що причина твого пригнічення та невдач саме ця валіза. Пропоную почати розбирати її вже зараз.

large (1)Нещодавно я зробила для себе відкриття, яке перевернуло моє уявлення про світ та людей навколо. Я навіть не зрозуміла як це сталося. Воно дозволило подивитися на себе з іншого боку. Більшість речей, через які я на когось чи щось ображена, є нічим іншим, як невиправданими сподіваннями. Я хотіла піти з роботи мирно, забравши всі зароблені гроші в кінці місяця, і зробила все, аби це стало можливим. Важко описати усю суміш емоцій, коли вже колишній шеф доклав максимальних зусиль для того, щоб зруйнувати всі мої плани. Мені довелося чекати два місяці, аби забрати досить символічну суму, бо подарувати жодної копійки цим людям совість не дозволяла. В цій ситуації важливими є два моменти: по-перше, я завжди знала, що шеф – це ще та тварина, бо такі речі були нормою, але наївність думати, що з тобою так не вчинять – величезна помилка; а по-друге, замість того, щоб хапатися за найлегший та найпривабливіший варіант, слід було поглянути на ситуацію вцілому, та підготувати себе до декількох можливих шляхів розвитку подій.  Те саме відбувається, коли зачаровуєшся людиною, а потім виявляється, що все, що ти бачив, лише омана. Не клади такі ситуації у валізу, а осмислюй та бери на озброєння. І мене, і тебе ще будуть ображати не раз, та наші серця мають наповнюватися лише любов’ю.

large (2)Ще одним відкриттям стало те, що в ситуаціях з ображаннями, найчастіше справа дійсно не в тобі: батьки розлучилися не через тебе, а тому що більше не кохають одне одного, той дибіл, який нагримав на тебе в транспорті, мав важкий день, а ти просто потрапив під руку, твоя сестра обмежує доступ до її сторінки в соціальній мережі, бо хоче більше особистого простору. Колись дружила з дівчинкою, яка постійно ображалася, що я недостатньо активно приймаю участь у її житті, хоча ми бачилися щодня на парах, списувалися та зідзвонювалися. Вона хотіла бути моєю кращою подругою, натомість я вже мала кращу подругу. Ситуація неприємна і розповсюджена. Кожна з нас, розірвавши дружбу, залишилася ображеною на іншу. Вона – бо я не виправдала її надій, я – бо не могла їх виправдати. Те саме із закоханостями. “Ти не завжди центр Всесвіту” – оця проста істина збереже багато сліз та нервів. Найважче не ображатися, коли людина, яку любив, більше немає тих почуттів. Наступним кроком після вибаченя є вміння відпускати. Коли ж людина ображає тебе, аби самоствердитися у своїх очах, вибачити її теж треба. Зазвичай такі люди чи занадто невпевнені в собі, чи просто дурні. Якщо не хочеш боротися з ними, тримайся подалі.

large (4)Почати викидати мотлох із твоєї валізи образ рекомендую з дитинства. Перша й найважливіша істина – ідеальних людей не буває. Відокрем себе від батьків, не дивись на вас як на родину, побач в мамі і татові незнайомців: кожен з них має свої слабкості, звички, риси, моделі поведінки. Спробуй прийняти їх. Спогади про щасливе дитинство абсолютно кожного затьмарюють неприємні епізоди. Ідеальних батьків не буває, їх помилки, спеціальні чи випадкові, – це те, з чим ви будете жити до кінця, але лише тобі вирішувати як до них ставитися. Повір мені, на тому місці, де жила ця образа виросте високе і красиве дерево. У цілому світі немає кращого відчуття, ніж вибачення. Воно дарує тобі свободу і радість, омріяну легкість і віру.

large (3)Якщо ти з якихось причин завдав болю іншій людині, не дозволяй їй носити цю образу з собою все життя. Коли важко просити вибачення – напиши листа. “Вибач” – це те слово, яке має обов’язково пролунати, і зовсім не важливо чи вголос, чи поглядом, чи на папері, чи дією.  Вибачати і вибачатись тебе не навчать ні в школі, ні в університеті, це тернистий шлях, пройшовши який отримаєш найголовніше в житті – гармонію та щастя. Присвяти цю зиму розбиранню валізи, аби увійти в наступну весну вільною людиною.

П.С. Зараз згадався дуже смішний серіал “Мене звуть Ерл”, де головний персонаж почав нове життя з вибачень за помилки старого. Можливо,  він тебе надихне.