Важко бути студентом?

Перед тим, як розпочати статтю, хочу поділитись з вами сайтом, де ви зможете придбати графические планшеты wacom.
Чи важко бути студентом? На роботу ходити не треба. Тільки отримуй знання для забезпечення свого світлого майбутнього. Але ж можна подивитися і з іншого боку. Яке це відчуття, усвідомлювати себе вже не дитиною, а ще й не дорослим? Хоча більшість студентів у свої 17-19 років вважають себе абсолюно незалежними та дорослими, проте до повної самостійності (в матеріальному і моральному плані) багатьом сучасним студентам ще далеко.
Звичайно, є молоді люди, яким з першого курсу, перебуваючи в чужому місті, доводиться працювати, щоб просто себе прогодувати через брак коштів батьків. Та й соромно іноді в 19 років повністю бути залежним фінансово від мами та тата. Саме такі студенти дорослішають раніше, набуваючи необхідного життєвого досвіду. І якщо мова йде про Київ, то такі хлопці і дівчата швидко загартовуються. Головне, не зламатися. Не кинути універ, відчувши смак грошей, адже потім доведеться шкодувати про згаяний час. А ще не потрапити на «прийоми» шахраїв, які наживаються на низькооплачуваній працй. Ну, або зовсім неоплачуваній. А їх у столиці на кожного легковажного і недосвідченого студента по тисячі!

Не так вже все легко, як здавалося, вступаючи до столичного ВНЗ! Думаєш, що закінчиш респектабельний навчальний заклад, відомий на всю країну і ось воно щастя: кар’єра, гроші, успіх! Одна моя знайома, котра навчається в Могилянці вірить в те, що диплом-додаток міжнародно зразка допоможе їй легко працевлаштуватись у Європі, ну мінімум у Швейцарії ;) Тут головне не обдурити самого себе: роботу після закінчення універу ти будеш шукати собі самостійно. Бо навіть найкращим ВНЗ не впоратися з кількістю студентів. Звісно, що краще зайнятись пошуком роботи заздалегідь, щоб до 5 курсу у тебе був вже хоча б мінімальний досвід роботи, адже на пристойні високооплачувані місця навіть з вищою освітою, але без досвіду майже не беруть.

А якщо подумати про більш глобальні проблеми, ніж гроші, то постає питання про сім’ю. А сім’ю студентам будувати поки не бажано через ті самі фінансові проблеми. До того ж, людина ще не сформована остаточно, як особистість, тому враження та смаки можуть змінюватись дуже швидко. Я ніколи не розумів тих закоханих пар, які одружуються в студенські роки. Але ж, якщо подумати, то покоління наших батьків здебільшого створювали саме студентські сім’ї! Значить, все-таки часи були інші? І самостійності у них було більше, і дорослішали вони швидше? Чомусь одружених студентів у той час було набагато більше. Може політика була така?

Після закінчення універу тобі буде 22-23. Існують так звані «вічні студенти», які з різних причин і в 24 бувають на 1 курсі. У 22-23 якраз час будувати кар’єру і заробляти гроші, адже це навіть за фізичними параметрами найактивніший і продуктивний вік. Ось працюєте собі, кар’єру робите … А як же демографію покращувати? Як же все встигнути? Тим більше це стосується слабкої статі. Яка в нашій країні соціальна політика щодо молодих матерів (звичайно, розвивається), але поки стоїть на дуже низькому рівні, то після декрету вас з великим трудом візьмуть на роботу і про просування по службі можете тільки мріяти! А якщо ви, на своє нещастя, працювали не на державній роботі, вас взагалі можуть «турнути» вже на 1 місяця і без допомоги. Це справа приватна.
Як все встигнути? І кар’єру поставити на потрібні рейки і потомство народити і родиною обзавестися? Але ж лікарі в один голос твердять, породіллям в 27, що вони вже «старі».

Мало життя – відповідь одна. От якщо б 2 або 3 було … Але, а якщо залишити утопічні роздуми про неможливе, то, напевно, для кожного «вчасно» по-своєму. Головне, не втратити свій шанс розпочати кар’єру, коли підвернулася можливість, і дитину народити, якщо знайшовся гідний «батько». А доля вона сама все підправить. Якщо судилося тобі стати президентом, то і з 5 дітьми станеш!

П.С. Знаю, що будете критикувати в коментарях. У цій статті була викладена моя суб’єктивна думка.