В пошуках достовірних причин ув’язнення Юліана Бойдуника

Нещодавно на сторінках газети “Західний Кур’єр” я випадково натрапив на статтю Михайла Фрейка, завідуючого меморіал-музею “Дем’янів Лаз” під назвою “Небезпечна гра” і вирішив написати свій відгук до цієї статті. Змалечку я захоплювався родиною Бойдуників, оскільки в мені тече їхня кров. Постійно та з цікавістю прислухався до рецитованих моєю бабцею Дарією Попович (дівоча фамілія Бойдуник) історій, пов язаних з Юліаном, Ярославом та Осипом Бойдуниками, які внесли свій неоціненний вклад в досягненні суверенітету України а роки національно-визвольної боротьби на Західній Україні та на Долинщині зокрема (про що йдеться в багатьох періодичних виданнях минулого та сьогодення), адже всі Бойдуники, як і я та моя бабуся Дарія родом з міста Долина.

І оскільки моя бабця є очевидцем тих подій,про які було написано в статті М.Фрейка, слід мною зауважити та наголосити, що дані про арешт Юліана та запідоздрі його в націоналізмі злегка невірні. Адже коли стрийко моєї бабусі Василь Бойдуник, батько Юліана та Ярослава Бойдуників їздив відвідати свого сина до в язниці в Станіслав разом із Дарією, а їй тоді було 15 років, достатньо для того, щоб надати мені достовірну інформацію, я дізнався, що детермінантою перзекуції Юліана та його подальшого ув язнення пов язане із Тадеєм Ганюком , також вихідцем з Долини, мама якого свого часу була служницею  у Василя Бойдуника, який свідчив проти Юліана, щоб Юліана не змогли звільнити з-під арешту. А коли батько Василь, дізнавшись про підлість односельчана, подав в суд на касацію (очну ставку) було вже пізно. Совіти живцем замурували мого давнього родича в стінах тамтешньої тюрми, аніж йому вдалося би звідти втекти, як це вдалося декому із в язнів.

Я вважаю, що необхідно перевірити достовірність даних про Юліана Бойдуника опублікованих в статті “Небезпечна гра” та провести дорослідування і до  того ж мені цікаво, з яких документів випливає, що саме Романьчукевич із Мазуркевичем, під впливом  різноманітних методів катування свідчили проти Юліана. Можливо свідчили  і вони. А дані про свідчення Тадея Ганюка всього навсього незадокументовані або загублені в роки війни, оскільки Тадей не хотів з явитися на очну ставку, щоб залишатися в тіні, адже він, так як  Романчукевич із Мазуркевичем не був арештований за націоналізм.

Студент соціології Університету Драгоманова в м.Прага Павлів Олег