У пошуках таланту…

      “Людина, що має вроджений талант,відчуває величезне щастя тоді, коли застосовує цей талант.”

Йоган Вольфган Ґете

Оскільки ми живемо у суспільстві де рацію має більшість, то й не дивно, що наш світ пристосований до дрібниць для «праворуких» людей. Пусте, що кожна десята (!) людина на землі шульга й завжди, навіть, в побутовому житті повинна відчувати незручності пов’язані з тим, що не потрапила до лав багаточисленних правшів. А як бути, якщо ти в меншості? Як пристосуватись у світі який до тебе не пристосований? На ці роздуми мене наштовхнула моя десятирічна сестричка, яка поскаржилась мені на свого сусіда по парті. Мовляв, вони ніколи не знайдуть спільної мови, оскільки він правша, а вона — лівша, і кожний урок вони навкулачки вирішують хто отримає більшу частину парти. Пригадую, що на цю маленьку сповідь, моя бабуся відповіла щось на зразок “а от в мій час таким суперечкам не було місця, адже якщо батьки зауважували, що їхня дитина починала щось робити лівою рукою стрімголов перевчали її на правшу.” Саме тоді я зраділа, що моя сестра народжена у XXI сторіччі, в якому дитячі психологи давно забили на сполох, коли виявили, що таке перенавчання дітей з лівої руки на праву призводить до затримки розумового розвитку і навіть до виникнення деяких специфічних проблем – наприклад, заїкання. А якщо серед тих сотень дітей, яких перевчили були майбутні віртуозні музиканти, літератори чи митці, талант яких, можливо погубило дивне правило “бути як усі”? На перший погляд це питання риторичне, та насправді воно має відповідь і її з’ясувати нам допоможе, як не дивно, соціологія.
Саме до цієї науки я звернулась, аби знайти відповідь на питання “Чи талановиті шульги?”. Це питання, стало причиною багаточисленних суперечок і саме факти, які вдалось здобути в наслідок проведеного соціологічного дослідження допоможуть розставити усі крапки над “і”. Отож, спершу для отримання достовірних результатів необхідно було зібрати дві однакові групи за пропорцією віку, статі та соціального статусу. Єдина їхня відмінність полягала в тому, що одна група складалась з правшів, а друга з лівшів. Загалом у моєму експерименті взяло участь 40 осіб (по 20 у групі). Для того, аби з’ясувати чи насправді “талант” не приходить з віком, у досліді взяли участь різні вікові категорії, а саме: 10-13р., 14-16р., 17-22р., 23-29р., 30-40р.

Отож, зголосившись зробити свій вклад в науку, групи добровольців були напоготові пройти усі випробування, які їм підготувала початківець журналіст-соціолог (тобто я). Спершу постало питання “а що саме ми досліджуємо?”. Ви подумаєте, що й так зрозуміло — талант. А чи знаєте ви, що таке талант? От і мене це питання поставило у глухий кут, адже зазвичай термін який здається елементарним не так просто пояснити. Отже, талант— це притаманні від народження певні здібностіта вміння, які розкриваються з набуттям навичок і досвіду. Оскільки талант це не вузьке поняття, а доволі обширне та таке, що проявляється у різних сферах, тестування було сформовано у чотири блоки: “вербальний”, “образотворчий”, “мовно-звуковий” та “спостережливість”, аби кожний володар таланту не проґавив шанс проявити себе у своїй стехії.

Завдання з першого блоку, що мали на меті з’ясувати вербальну талановитість, спершу, були сприйняті саркастично, мовляв з такими завданнями впораються навіть немовлята. Отож, коли досліджуваним було запропоновано придумати якомога більше застосувань порожній коробці, кожний намагався вигадати найоригінальніший варіант. Та все ж, на цьому етапі золото отримали шульги, з яких аж 60 відсотків продемонструвало високий рівень прояву особистісних якостей, які визначають талановитість. Натомість, з правшів такий результат проявило лише 20%.

Наступне завдання, яке знову здивувало як правшів, так і лівшів полягало в тому, що необхідно було загальновідомий предмет наділити якомога більшою кількістю деталей. Предметом опису було обрано письмовий стіл. І знову більшість “ліворуких”, а саме 60 відсотків проявили відмінні результати і рівно стільки ж правшів продемонстрували середній рівень.

На третьому етапі експерименту, що мав на меті з’ясувати мовно-звуковий аспект талановитості, добрі результати продемонстрували правші, 80 відсотків з яких мали середній рівень прояву особистісних якостей, що визначають талановитість. Натомість шульги пасли задніх, оскільки лише половина з них мали схожий результат. На жаль, жодна з експериментальних груп не продемонстрували найвищих результатів.

І нарешті — заключною стадією було визначення спостережливості. Завдання, полягало в тому, щоб на запропонованому малюнку в послідовному порядку відшукати цифри від 1 до 90. Завдання виконувалось на час. Блискучі результати на цьому етапі продемонструвало по 60 відсотків досліджуваних в кожній групі. Крім того, 20% шульгів проявило низький рівень, натомість, правші впорались з цим завданням “на відмінно” та “добре”.

Підсумувавши усі результати кожного етапу дослідження та підбивши підсумки з впевненістю можу сказати, що наука визнала лівшів… талановитішими. Звісно, це не свідчить про те, що люди, які користуються, переважно, правою рукою нездари, це свідчить лише про те, що шульги насправді особливі, адже сама природа вирішила наділити їх творчим мисленням. Саме тому часто діти-шульги погано вчаться в школі, але згодом стають справжніми знаменитостями.

Та не забуваймо, що сучасні науковці виділяють, аж 7 типів таланту (вербально-лінгвістичний, цифровий, просторовий, фізичний, особистісний, міжособистісний, талант навколишнього середовища) й не залежно якою саме рукою ви користуєтесь, якщо у вас є талант, головне знайти в якій сфері його застосувати. Ще Сократ говорив: “В кожній людині є сонце, тільки дайте йому світити”. Тож не полишайте пошуків свого “сонця”, адже якщо ви досі його не знайшли це не значить, що його не має, можливо воно просто готується до світанку.

Юлія Бухтоярова