З мріями про український “АРТЕК”

АРТЕК

АРТЕКНапевно немає на пострадянському просторі дитини, яка б не чула про “Артек”. За свої 89 років легендарний табір чимало пережив. Здавалося, що всі біди і неприємності залишилися у минулому, але доля підготувала нове випробування. 13 березня 2014 року було оголошено, що у зв’язку з націоналізацією українських держкомпаній Криму, «Артек» буде переведений на баланс Республіки Крим. А це означає, що російський триколор вже “майоріє” на вершині Аю-Дага.

В цьому таборі я була лише один раз. Це був найособливіший вересень, який змінив моє подальше життя. Путівка впала як сніг на голову і, на мою думку, не віщувала нічого хорошого. Вислухавши аргументи мами та майбутньої близької подруги, я вирішила їхати, бо дуже вже скучила за морем. Всі мої однокласники готувалися до 11 класу, а я збирала валізи у Крим. В день від’їзду я хотіла повернути той момент, коли я сказала “так”, і змінити власне рішення. Їхати до найвідомішого дитячого центру не було ніякого бажання. Перший тиждень перебування на артеківській землі в таборі “Озерний” запам’ятався слізьми, які я старанно приховувала від оточуючих, розпачем, тотальним невдоволенням і щохвилинними мріями про від’їзд додому. Уявіть: в кімнаті 14 галасливих дівчат, підйом о 7 ранку, відсутність розеток, обов’язкова ранкова зарядка та форма одягу (нащо я везла цілу купу речей?), друзі за сотні кілометрів від дому, немає маминих смаколиків… Все це здавалося мені знущанням. Але невдовзі все кардинально змінилося! Під час телефонних розмов батьки вже не чули моїх скаржень, натомість я захопливо розповідала про наші пригоди. Нарешті я усвідомила, в якому надзвичайному місті я опинилася та які чудові люди знаходяться навколо мене.

Артек

Я надзвичайно щаслива з того, що “Артек” був у моєму житті. Та що там був! Він є і завжди буде! Таке не забувається. Недарма співається в одній з артеківських пісень: “хто раз побув на цій планеті, той мріє повернутися сюди”. Я хочу завітати сюди знову, але вже у якості вожатої. На жаль, поки що це неможливо із політичних причин. Я впевнена, що всім українським артеківцям боляче спостерігати за тим, що зараз відбувається в улюбленому таборі. На офіційному сайті ціни на путівки в рублях, новина про те, як російский прем’єр Дмитро Медведєв бажає “Артеку” “щасливого майбутнього в нову епоху”, “виблискує” на головній сторінці… Особисто я вірю, що прийде час, і жовто-блактитний Прапор та Гімн України знову “повернуться” в Гурзуф.

АРТЕКА поки у світі існує два “Артека”. Один-всім відомий, де поруч Адалари та Медвідь-Гора, а інший-“Артек-Карпати”. Колись єдиний у свому роді табір зараз переживає дивні часи. Якщо з кримським “Артеком” все більш-менш зрозуміло, то Карпатський – явище нове. Як і в далекому 1925 році перша зміна в МДЦ “Артек-Карпати” розпочнеться 16 червня. Саме цей день є днем народження “Артека”. На відміну від “оригінального” табору, змінилося не тільки місце розташування, а й ціна путівок, тривалість зміни та кількість самих таборів. Відтепер їх три: “Озерний” (7 днів/від 1499грн), “Лісний” (від 7 до 21 дня/від 3980 грн), “Гірний” (14 днів/від 14500грн).

Звичайно ,скептики скажуть, що це зовсім інший табір, адже “Артек” – це Чорне море, ранковий підйом на Аю-даг, де відбувається своєрідна посвята в справжні артеківці, це масовки під такі особливі та рідні артеківські пісні і багато-багато всього. Але є така аксіома: артековец сегодня, артековец всегда. І це дійсно так. Набагато важливішими є цінності табору, а не місце його розташування.

Як би там не було, “Артек” повинен залишатися особливим світом, який завжди відкритий для дітей. І в цьому світі немає місця горю та війні.