Цей дивовижний Кам’янецький край!

Кам’янець-Подільський – це в Україні

Місто – перстень на руці землі.

Смотрича в каньйоні краса нетлінна,

Сонце – герб і люди золоті! ©

             Слова невідомого автора Кам’янеччини.

Українське Поділля – надзвичайний край, який мав героїчну та водночас трагічну історію. У різні історичні часи Кам’янець Подільський намагалися поневолити різні держави: Литва, Польща, Росія, Туреччина. Щоб захищатися від ворогів, люди побудували славнозвісну Кам’янець-Подільську фортецю. Неприступна Стара фортеця Кам’янця–Подільського – унікальне поєднання традицій фортифікацій країн Європи та Сходу XI – XVIII століть, побудованої на скелястому мисі біля вузького перешийка, через який вела давня головна дорога до Старого міста Кам’яні укріплення,  стіни якої пам’ятають запеклі бої та героїчну смерть уславлених воїнів середньовіччя. Тут і починається цікава історія Кам’янець-Подільської фортеці.

         Довгий час вважалося, що Стару фортецю було збудовано в другій половині 14 століття. Адже найпершу в історії згадку про Кам’янецький замок маємо в грамоті від 1374 року литовсько-руського князя Юрія Коріатовича. Але згодом, у 1964-1982 роках, були проведені архітектурні дослідження Євгенії Пламеницької та Анатолія Тюпича, завдяки яким знання значно поглибити історію кам’янецької фортеці та датувати її першопочатки XI—XII століттями.

      Замок Старий, як і Новий має дуже цікаве архітектурне розміщення. План Старого замку не має форми якоїсь правильної геометричної фігури; в загальному вигляді — це довгастий чотирикутник, що простягся на краю високого рогу гори від південного сходу до північного заходуПлоща замкового подвір’я коло ? гектарів, а всієї площі з прибудуваннями 1,5 гектарів. Старий мурований замок має навкруги високі мури і 11 мурованих башт. В’їзд до замку зі сходу, з боку міста. Башти розташовані так: по довжині замку з одного боку 4, з другого 4, на західньому боці на кінці дві з’єднані башти і одна ніби-то окремо з півночи коло річки. Новий замок значно більший; план його в загальному вигляді ніби трапеція з широким боком на північний захід.. Площа земляного замку з усіма валами мав приблизно 3 гектари. А ввесь замок — і старий і новий — займає площу приблизно 4,5 гектари.

         Першою та значною розбудовою замку у кінці XIV-середини XV століття зайнявся краківський воєвода Спитко Мельништинський, котрий у той час був господарем Кам’янця.

         Друга реконструкція відбулася в середині XVI століття під керівництвом військового інженера і архітектора Іова Претфеса, який збудував дві башти – Нову західну та Нову східну. Однак, незважаючи на модернізацію, 1672 року кам’янецький замок захопили турецькі війська, причина поразки поляків була не в ненадійності укріплень, а в історичних умовах розвитку Речі Посполитої, яка на той час виявилася непідготовленою, щоб протистояти численній турецькій армії.

          З кам’янецьким замком пов’язано багато історичних подій та відомих імен. У 1711 році його відвідав Петро І і дав високу оцінку фортифікаційним спорудам. Легендами оточена знаменита Папська башта, яку також називають Кармалюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український народний герой Устим Кармелюк.

        Багато видатних постатей приїздило до Кам’янця. У 1831 році під час епідемії холери тут працював військовий лікар, письменник, діалектолог В.І. Даль. Замок захоплював людей своєю нетлінною красою. Його навіть змальовували у своїх творах Старицький та Беляєв. У 1977 р. Старе місто разом з фортецею оголошено історико-архітектурним заповідником. Великі роботи по відновленню фасадів будинків у Старому місті проводилися у 1999 р. Реставраційні роботи ведуться і сьогодні. До співпраці залучаються фахівці з Польщі.

         До складу Кам’янецької фортеці входять одинадцять башт, кожна з яких має свою назву й історію. Так, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, надіслані Папою Римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця завглибшки 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі. У підземеллях Замкового комплексу відкрито експозиції, що відтворюють сторінки його історії. У західному бастіоні реконструйовано панораму оборони замку 1672 р. під частурецької навали. У східному бастіоні розміщено експозицію, присвячену історії легкої метальної зброї на Поділлі, де відвідувач може вистрілити з арбалета, відчувши себе середньовічним воїном. До нашого часу збереглася система ходів і казематів.

         Сучасний вигляд фортеця отримала у ХVІ столітті. Зараз у фортеці знаходиться музей з цікавими експонатами та чудовими сувенірами. Якщо ви побуваєте там хоч один раз, то зрозумієте, що це місце чарівне. Бо коли перебуваєш у ньому, то потрапляєш у ті інші часи, часи Середньовіччя та лицарства. Людина поринає у ті часи «з головою». Сьогодні, за попередньою домовленістю, кожна людина може стати учасником нічної театралізованої екскурсії Старою фортецею. Екскурсію у вежах і підземеллях фортеці проводить кам’янецький «староста» та його «свита», які цікавими розповідями, піснями, танцями не лише знайомлять екскурсантів з історією замку та озброєнням, а й створюють неповторне відчуття подорожі у часі. Відвідувачі фортеці мають змогу поїздити верхи на конях, постріляти з арбалетів та луків, власноруч викарбувати пам’ятну монету.