Так багато не сказано потрібного і так багато зайвих слів…

інтернет спілкування

інтернет спілкування21 століття… сучасні технології, сучасний світ. Ми діти-сучасності. Для нас життя – не зустрічі, не спілкування! Наша реальність це інтернет: соцмережі – замість кави в кавярні, спілкування в інтернеті – замість – сказати в очі привіт, смайлики – замість дзвінкого сміху.

Ми такі комунікабельні! Та невже?! Це ж ми на місяці «впадаємо» в депресію, ридаємо по ночах через дрібниці, приймаємо антидепресанти. Причина цього: нерозділене кохання, втрачені друзі, втрачені родичі. Ми розмовляємо в інтернеті, але ми не обіймемо батьків, не поцілуємо кохану половинку, не пожмемо руку другу. Ми губимося в цій нашій «новій реальності».

Ми такі «модні», заводимо нові знайомства, переписуємося на різноманітні теми, ділимося самим інтимним, а в очі…в очі не скажемо привіт! Ми ділимося своїми почуттями за допомогою музики і статусів. За монітором ми можемо багато, а на яву… ми вбиваємо в собі сміливість – сміливість взяти за руку коханого(кохану) і сказати в очі– люблю, замість «кидання на стіну» смайликів і сердечок, які не мають такої значущості, як закоханий погляд і сяйво в очах.

Думаю у багатьох із нас є така людина, з якою ми часто зустрічаємося і проводимо багато часу…в інтернеті. Таке цікаве спілкування: щире, відкрите, на будь-які теми. Ми ділимося болем і проблемами, ми розповідаємо як провели час, що робили…

А як ми спілкуємося в справжній реальності? Іноді навіть не вітаємося і вдаємо, що не знаємо один одного. Але ж ми знайомі стільки часу, ми так часто «спілкуємось повідомленнями» і стали ніби не чужі, але…так багато не сказано потрібного і так багато зайвих слів…

  • viktor

    А ще ми підміняємо «я» на «ми».

  • Трохи краща ніж попереднього разу. Зайвих слів менше. :)

  • lesynya

    в кожного думка своя!