Використання символіки перемоги 18+ – прикра помилка або цинічна зневага?

використання символіки перемоги

використання символіки перемогиШановні, Україна відзначає 70-у річницю Перемоги над нацизмом у Європі та 70-у річницю завершення Другої світової війни! Але, чи усвідомлюємо ми, що значить ця дата? В першу чергу це день пам’яті. Усвідомлення тієї страшної ціни, яку сплатили наші прадіди, діди та батьки задля Перемоги та життя майбутніх поколінь.

По друге, це свято для тих хто пройшов цю війну, ветеранів, сталеварів, шахтарів, хліборобів, медсестер, лікарів та багатьох інших, що наближали цей день та живі сьогодні.

І ми пам’ятаємо про це, пам’ятаємо хто як може…

Зокрема, Указом Президента України від 24.03.2015 р. № 169/2015 «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» визнано, що одним із основних пріоритетів є забезпечення шанобливого ставлення до пам’яті про Перемогу над нацизмом, суспільної поваги до ветеранів війни, учасників українського визвольного руху часів Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, нинішніх захисників Вітчизни.

Кабінетом Міністрів України, а також членами організаційного комітету з підготовки та відзначення 70-ї річниці перемоги над нацизмом у Європі і 70-ї річниці закінчення Другої світової війни, прийнято рішення про те, що символом України як країни-переможниці у Другій світовій війні є червоний мак.

Водночас, не зважаючи на це, окремі українські телевізійні канали, що транслюють свої передачі на території нашої держави, цинічно використовують символіку перемоги у Другій світовій війні під час трансляції фільмів та програм з відвертим еротичним змістом.

МИ ПАМ’ЯТАЄМО…
Вони теж, говорять нам «пам’ятаємо, перемагаємо»…
Це ж як?
Ось так?!

Використання символіки перемоги 18+

Прикра помилка або цинічна зневага?
Сподіваємось на перше, але…

Дмитро Петренко
08.05.2015 року

P.S.

ДАВАЙТЕ СКАЖЕМ ЧТО-ТО О ПОБЕДЕ…
(автор Петр Давыдов)

Начало мая.
Красные гвоздики,
Как слезы тех далеких страшных лет.
И ветеранов праведные лики,
Особенно, которых больше нет.

Когда опять подходят даты эти.
Я почему-то чувствую вину –
Все меньше вспоминают о Победе,
Все больше забывают про войну.

Никто из нас за это не в ответе.
И сам с собой веду я разговор:
Так много было войн на белом свете,
Так много лет уже прошло с тех пор.

Идут по телевизору парады,
Горят в архивных фильмах города.
Тем, кто остался, раздают награды.
И кажется, что было так всегда.

Война еще исчезнуть не готова.
Те годы – миллионы личных драм.
А потому, давайте вспомним снова
Всех тех, кто подарил Победу нам.

Когда гулять, на майские, поедем,
Веселые, довольные вполне,
Давайте скажем что-то о Победе
И вспомним, хоть немного, о войне.