Сучасний ноктюрн з мрій

Сучасний ноктюрн з мрійМы без мечты немыслимы, бессильны.

Но если исполняется она,

За ней, как ослепление, – другая.

Исполнилось лишь самое начало…

Р. Рождественский 

Кожного літа тисячі людей їдуть у відпустку. Вони відправляються кудись у пошуках щастя, мрій, сподівань. Вони шукають чогось, вірять у щось, а за кожною живою мрією, наче за ширмою, стоїть почуття.  

Ви можете вірити у пурпурові вітрила та шукати Дон Кіхота, а можете вірити в себе та шукати вигідний фрахт. Нажаль, щось сьогодня пішло не так, бо, здається, друга ситуація стала нормою.  Ремарк правильно зазначив: “У древних греков были боги вина и веселья – Вакх и Дионис. А у нас вместо них – Фрейд, комплекс неполноценности  и психоанализ, боязнь громких слов в любви и склонность к громким словам в политике. Скучная мы порода, не правда ли?”.  І я зараз говорю не про богів, не про вчених, не про комплекси, а про те, що ми боїмося власних мрій.

Колись був такий неперевершений радянский фільм “Отпуск за свой счёт”. Так ось головне питання, яке виникло в мене після перегляду: “Чому щира мрія майже завжди здається дивакуватою, а людина, яка вперто намагається її справдити -дурною?”. Цікава точка зору – щира людина завжди виглядатиме дурнем, а не щира – сволотою. Цікава думка, але погодитися з нею не можу, бо ми завжди повинні шукати золоту середину. Нажаль, повинні, хоча, можливо, краще бути “щирим дурнем”, аніж розважливим дипломатом.Сучасний ноктюрн з мрій

Щось не так з нашими мріями та нашими почуттями… Вони якісь штучні.   Справжнє мерехтить десь далеко  блукаючими вогниками, а ми продовжуємо вигукувати одну з найсильніших фраз на кожному перехресті кожному перехожому: “Я тебе кохаю!”.  Скільки раз можна сказати це за життя – п’ять, десять? На мою думку, і два рази – вже забагато. Саме тому так страшно помилитися.

Пишу я зараз також щось штучне. Бо не вмію я писати про почуття українською. І російською не вмію. Чесно кажучи, я взагалі не вмію писати про почуття, бо слів замало. Мені не вистачає метафор, порівнянь, антитез, та банального терпіння. Це ж ніби намагатися зіграти “Пори року” за допомогою однієї лише скрипки. Так ось, останнє запитання цієї статті вустами Маяковського: “А вы ноктюрн сыграть смогли бы на флейте водосточных труб?”.

  • Ксенія Проців

    “Нажаль, щось сьогодня пішло не так…” має бути “сьогоднЯ” чи “сьогоднІ”???Мабуть модери не уважно перевіряють

  • Аліна Львовіч

    Пробачте, каюсь. :) В майбутньому обіцяю краще вичитувати записи.

  • Ксенія Проців

    Аліна Львовіч ,нічого страшного=)я в своєму записі також знайшла помилку….запізно знашла=)))