Справи вовчі.

large (2)Часом мені здається, що я сірий вовк. У казках сірі вовки чи допомагають головному герою, чи намагаються його з’їсти. У мене міцні білі зуби та сильні щелипи. Помилка сірово вовка з казки про Червону Шапочку в тому, що людей треба пережовувати, брате, тоді вони не зможуть покликати на допомогу, і тебе не буде вбито посеред чужого і хижого натовпу.

Часом я відчуваю, що я сірий вовк. Маневруючи на своїх двох вовчих посеред тісного міста, намагаюся якнайдалі триматися від пихи, зла та лицемірства, бо я не лис, я – сірий вовк.

large (1)Часом я стаю сірим вовком, який виходить на полювання через голод і спрагу, і тоді бережіться мене, бо я не знатиму, як і де зупинитися. Часом я стаю сірим вовком-матір’ю, і тоді вашою кров’ю омиється світ, якщо зачепите моїх дитинчат, бо тут – справа честі: ніхто не сміє ображати слабших. Моє сіре хутро тепле і м’яке, під ним – сильні м’язи та тверді кістки. Я гордий сірий вовк. Мої переваги – сила, витримка, правда. Я думаю, що вовки живуть за кодексом честі. Мої мінуси – нестриманість та відлюдкуватість. Але я не равлик, який ховається в ракушці, я зневажатиму вас відкрито. Вовки не вміють ні дружити, ні кохати. Ми є такими, якими ми є.

Бути вовком не добре, і не погано, але я точно знаю, що  бути сильним краще, ніж слабким. А ті вовки, які допомагають героям… Та хто, взагалі, про них пам’ятає під кінець казки?