«Щось не так!!!»

Кожного дня мільйони людей у світі переглядають сотні телевізійних програм, які стосуються катаклізм на Землі,  прихованих істин, кінця Землі, приходу інопланетян, і впевнено повторюють: « Щось не так!!!».  І дійсно щось не так. Це помічає кожен, незважаючи на місце проживання. Але що саме? Що змінюється? Що викликає підозри? Можливо, то лиш наші страхи, і як радять психологи, їх просто потрібно позбутися? А, можливо, і ні. Але тут все залежить від нас і нашого розуміння виразу «щось не так».

На мій погляд, ми віримо у всі навіювання лише тому, що самі маємо сумніви і, мені здається, що час їх розвіяти.

Почнемо із катаклізм. Ви думаєте, що наша земля-годувальниця вічно буде терпіти наші знущання. Ми забираємо у неї все, а взамін не можемо навіть дати просто хорошого ставлення. Ми можемо ображатися, а вона, що – ні. Це тільки ми, люди, можемо думати, що постійні досліди не несуть ніякої загрози. А насправді все не зовсім так, як це малюємо у рожевих снах. Тож потрібно зупинитися на хвилинку і задуматися над своїми діями.

А ще нам потрібно поменше шукати прихованих істин. На те вони і приховані. Значить хтось не хоче, щоб їх розкрили. І зовсім не потрібно давати відповіді на усі філософські питання. Адже знати все неможливо.  Ми прийшли у світ, де була таємниця, значить наше завдання її зберегти.

Саме усі пошуки прихованих істин зводяться до питання: « Коли кінець світу?» Насправді на кожен місяць припадають  десятки кінців світу. Усі прекрасно розуміють, що кінець неминучий. Але особисто мені хочеться ЖИТИ. Адже ще стільки всього потрібно зробити. Тому давайте просто насолоджуватися своїм життям, не забігаючи в майбутнє.

Дійсно жити, незважаючи на те, що пророчать прихід інопланетян, які захоплять Землю. На мій погляд, потрібно бути оптимістичним, адже ще невідомо, коли той прихід буде, а ми живемо зараз.  Звісно, ми не знаємо, що там, в переді, але всіма силами маємо зробити наше майбутнє чудовим.

На вираз «щось не так», хочу сказати лише одне: це не щось не так, це – сучасний світ, який таким зробили його ми. В нас ще є шанс щось змінити. Тому давайте озброїмось свіжими головами і будемо ЖИТИ.

  • Віталік

    А в чому суть?

  • Тарас

    Суть в тому, що ми самі керуємо світом за допомогою свого мислення. Треба думати позитивно (принаймні намагатись) і все відповідно буде чотко. Люди самі створили кінець світу і самі ж його наближають.

  • Віталік

    Я не можу „в’їхати” що автор хотіла розказати. Спочатку вона нам розказує про те, що все змінюється чи щось таке. Потім ми переходимо до катаклізмів і до того, що треба шанувати природу. Після цього ми плавно перетікаємо до прихованих істин та кінця світу. Врешті-решт, випливає висновок — будемо жити.
    Повністю згідний з автором, щось не так.

  • K. Alla

    Я хотіла всього на всього показати, що ми самі собі накручуємо. Оцим своїм: “Щось не так!!!”. І все починається з того, що це “щось не так” ми шукаємо у постійних катаклізмах, кінцях світу, прихованихістинах, приходах інопланетян, я просто намагалась пояснити, що, можливо, все так як треба, просто ми шукаємо приходи на свою голову, ускладнюючи життя. Вибачте, Віталій, що Ви не змогли зрозуміти. І я думаю справа не в тому, що я погано написала, а в тому, що Ви не захотіли зрозуміти…Тому що будь-що, що ми читаємо треба аналізувати.

  • Віталік

    Пані Алло, я чесно намагався зрозуміти про що йде мова, перечитуючи статтю раз за разом. Очевидно, тема для мене недоступна.

  • K. Alla

    Ну до пані я ще не дожилась…і вік в мене не такий, щоб пані мене називати. Ну, якщо Вам довподоби, то скажу так, пане Віталік, якщо Вам не зрозуміло, то навіщо Ви забиваєте собі голову і мені. Я ж невинна, що до Вас так тяжко доходять думки інших людей…Над цим Вам потрібно ще багато працювати…

  • Неа

    To K.Alla
    Не варто так гостро реагувати на критику, особливо якщо вона об’єктивна. Метою написання статті є донесення певної думки, ідеї до читача. Краще б повчились у пана Віталіка ввічливості. Адже звертання “пане”, “пані” є , скажімо так, нормою етикету, а не ознакою певного соціального статусу.А заяви, типу “до Вас так тяжко доходять думки інших людей” взагалі є хамськими. Якщо комусь і треба ще багато над цим працювати, то явно не пану Віталіку.

  • Тарас

    Якщо за кордоном неодружену жінку назвати місіс, вона дуже образиться! Думка читачів може не співпадати з думкою автора.

  • K. Alla

    Стаття ” Щось не так!!!” – моя особиста думка. І повторюю ще раз – не подобається, як пишу, то не читайте. Вас ніхто не примушує. Так як не примушує змінювати власну думку. От тільки, всі критикувати мастаки. А самомому написати??? Бо останнім часом статті пише переважно Тарас, Юля і я час від часу. Чого ж Ви з такою радістю не публікуєтесь, як мене критикуєте??? Ніколи не пробували направляти сво енергію в потрібне русло?

  • Віталік

    Тарасе, я до словника заглядав, загляніть і Ви. Слово „пані“ — шаноблива форма звертання до особи жіночої статі, і таке тлумачення слова більш поширене, ніж „чиясь дружина“.

    Шановна Алло, Ви висловили свою думку, я висловив свою. В чому проблема?

    Статті я не пишу, бо не маю хисту. Але раз Ви взялись за це, то будьте готовими і до того, що хтось може сказати, що Ваша стаття невдала чи оповідь нецікава. Можливо, критик буде неправий, але навіщо так гостро реагувати?

    Приношу вибачення за попередній коментар, він є вкрай хамський.

  • Тарас

    Віталік, вибачте тоді за непорозуміння. Давайте будемо толерантними один до одного – це я звертаюсь і до Али також. КОжен має право на свою думку, але й межу не треба пертинати! Думаю, що конфлікт вичерпаний і продовжувати його нема сенсу. Віталіку, дякуємо, що читаєте нас! Ваша дмка завжди важлива!

  • K. Alla

    Віталік, вибач. Я дійсно була різковата. Надіюсь, що конфлікт вичерпаний і кожен залишився при своїй думці.

  • Діанка

    Я зовсім не хочу нікого підтримувати, просто висловлю свою думку, якщо можна :-)
    Мені здалось, що стаття заважкувата для читача. Аргументи Віталіка співпадають в певній мірі з моїми, тому не буду повторювати їх.
    Щодо того, що ” не подобається, як пишу, то не читайте” – неправильна позиція. Тому що якщо вже людина береться за написання статей, розповідей і т.д., то головна мета цього – щоб люти читали і розуміли. Тобто будь-яка тема має бути розкрита в доступному для пересічного читача світлі. В цьому суть журналістики, як на мене.
    П.С. Це не критика. Найближчим часом планую відправити певний матеріал Тарасу. Буду вдячна за будь-які Ваші (і не тільки Ваші) коментарі. :-)

  • K. Alla

    Діанка, це добре, що ти пишеш статті!!! З радістю почитаю!!!

  • Лана

    Шановні панове (звертаюся до всіх, хто брав участь у дискусії), я рада, що Ви всі жваво обговрюєте той чи інший матеріал, лексику, етику тощо! Значить, не все погано у нашій країні, є люди, які вміють мислити, для яких духовне продовжує залишатися дуже важливим. Але… Не варто тут порушувати питання про суть журналістики, її жанри, завдання тієї чи іншої статті та подібне. Стосовно всього згаданого науковці і маститі фахівці не дійшли спільної й остаточної думки. То що ж нам з вами “глаголить”. Це просто пересипання з пустого в порожнє, бо скільки людей, стільки й думок! Треба просто сприймати або не сприймати, розуміти або не розуміти! Але не “пісочити”, бо так недалеко й до особистих образ. Тим більше, якщо це – стаття-роздум! У такому випадку викладений матеріал – це внутрішній світ автора, його світосприйняття й світовідчуття. А читачі можуть своїм нерозумінням, гострим словом, як батогом по живому… Чому ж ми не дозволяємо людині розкритися, поділитися своїми думками? Чому хочемо, щоб обов”язково підлаштовувалися до нас, до наших мізків, були “вгодні” кожній окремій людині (жахливе слово “пересічній”! а може б хотілося, щоб було якомога більше непересічних!) режиму, владі тощо?!

  • K. Alla

    Лана, я з Вами повністю згідна. І,на мій погляд, просто багато людей не вміють поступатися, а навпаки стають все більш егоїстичними і ще з більшими силами кидаються прокладати дорогу своєму ” кричащому” Я. Нам потрібно навчитися бути толерантнішими одне до одного, тоді все буде гаразд.

  • якщо найблищим часом людство не змінить напрям свого розвитку, то ми (тобто люди)зникнемо як вид
    і це не вигадки а реальність

  • K. Alla

    Андрію, Ви праві, адже, як кажуть, ми самі риємо собі могилу. Тому настав час нам, людям змінюватися на краще, якщо не хочемо попасти в ту могилу..

  • Ми і так помремо, змінимо щось, чи ні. Але косесо Самсари вічне.

    Оце справді реальність.