Епідейктична промова своєму місту – Києву

Київ

КиївЦе те, що ми бачимо кожен день , але не придаємо цьому великого значення.  Воно виникло наприкінці п’ятого століття. Це те, що ми прагнемо побачити усі найперші свої дев’ять місяців життя. Воно було розорене князем, а потім захоплене багато чисельною імперією. Хтось намагається від цього втекти, забувши назавжди, а хтось це боготворить, підносячи до небес.  Це все – місто, місто у якому ми народились.

Наше рідне місто, для жителів, відіграє набагато більшу роль, ніж деякі собі уявляють чи можуть усвідомити. У Києві є незліченна кількість гарних місць де можна відпочити, сфотографуватися чи просто насолодитися красою міста, у доволі несподіваних місцях.

Тільки в рідному місті все зрозуміло і коли раптом опиняєшся у чужому місті ти розумієш, що кращого ніж той у якому ти народився немає.  Жителі Києва ніяк не візьмуть до тями чому в Одеських маршрутках треба платити, тільки, перед виходом на потрібну вулицю?, не знають вінницький центральний автовокзал та ін. Правила рідного міста настільки вкоренилися у нашу свідомість, що нам доволі важко пристосовуватись до умов життя, наприклад, у новому місті і саме тому Київ завжди буде кращим для його корінних жителів.

Місто це наше все. Зараз, ми зовсім не уявляємо свого життя за межами міста, принаймні більшість людей. І саме тому треба любити своє місто і піклуватися про нього, щоб він кращав з кожним днем.