Проблеми мовної лабораторії

Чисте приміщення. На полицях стоять численні пробірки з порошками, пляшечки з різнокольоровими рідинами. Людина в білому халаті та рукавичках щось змішує, добряче розбовтує і нагріває на відкритому вогні. Темний осад архаїзмів випав на дно пробірки. Деякі закінчення і суфікси випарувались, а натомість вчений отримав майже прозору рідину з неологізмів. Її він вилив у величезну посудину нашої мови.

Окремо на столі стоять розчини, які вчений приніс із інших кабінетів – лабораторій російської, польської, англійської та інших мов. З ними він завжди був обережний після того, як одного разу випадково розбив декілька російськомовних пробірок, зміст яких вилився на нашу мову. Вона і сьогодні надто перенасичена скалькованими «приймати участь», «учбовий заклад» і «кидається в око». Ще й досі не розбавився суржик, що вкрив великими темними плямами поверхню нашої мови, а місцями сягнув її глибини.

Людина в білому халаті – ніхто інший, як наш народ. Він сам творить свою мову. Кожен із нас – її творець, тому що кожен із нас є її носієм, спілкуючись з іншими. Але чи правильно ми використовуємо багатство рідної мови? Які мовні проблеми на разі є найболючішими і найгострішими?

На сьогодні найголовнішою проблемою є суржик, що переважає у мовленні багатьох українців, особливо мешканців східних та південних регіонів. Важливо розрізняти суржик і діалект, тобто великий підрозділ мови, що об’єднує групу говірок, використання яких обмежене певною територією. Діалект – це жива українська мова. Суржик – також, але разом з тим – це суспільне явище принизливого ставлення до рідної мови. Хоча, звичайно, якщо людина російськомовна, але вирішила вивчити українську мову, то без суржику не обійтись.

Суржик існує, і поки що ми не можемо викорінити його з мовлення українців. Його вплив, на жаль, спостерігається і у сфері масової інформації, що, здавалося б, мала бути взірцем унормованої української мови, адже так само, як і в юриспруденції чи будь-якій іншій галузі, в нашій мові діють певні граматичні та лексичні закони, якими сучасні ЗМІ часто нехтують. Наприклад, на телебаченні русизми трапляються і у мовленні ведучих новин, і у рекламі. Особливо впадають в око вони у субтитрах до російських кінофільмів. На противагу цьому, стрічки, які ми зараз можемо побачити на широких екранах, продубльовані справжню українською мовою, адже над шліфуванням тексту цього перекладу працює ціла команда редакторів.

Якщо ж не брати до уваги суржик, то на території України знайдеться чимало людей, що розмовляють російською. Чи вважають, що розмовляють нею. Насправді ж їхня мова далека від літературної російської мови. Це вже українська російська, так само, як колись сформувались австралійська англійська чи американська англійська мови.

Іще одне цікаве питання – так звана «олбанська» мова. Зайвим є говорити у цьому випадку про будь-які мовні норми. Це Internet, в якому діють свої правила. Найголовнішим із них є швидкість передачі інформації, тому коротке повідомлення має бути максимально змістовним. Для досягнення цього використовуються скорочення слів, відмова від пунктуації, а також послуговування смайликами. А де ви бачили в українській мові такий знак, як смайлик? Коментарі зайві.

Дешево купити книгу в Києві. Дешевий книжковий інтернет магазин в Києві. Замовити чи купити книги онлайн.