Позитивна фантазія, або погляд в нікуди

Продовжуємо представляти статті нових авторів інтернет-журналу MOLODI.IN.UA


Що таке майбутнє, що його формує і в якому напрямі?

Майбутнє – це результат вирішення проблем сьогодення. Інакше кажучи, майбутнє формується сьогоднішніми проблемами і варіантами їх вирішення. Варіантів вирішення по суті тільки два – прогресивний і регресивний. Прогресивний паралельно підводить нас до вирішення інших проблем. Регресивний навпаки веде до створення нових проблем. Проте категоричне відхилення регресивних проблем неможливе в силу політичних, економічних та інших причин.

Наприклад електромобіль який нині вже у всіх на вухах. Ідея електромобілів була розроблена раніше автомобілів, але через технічну недосконалість (відсутність якісного акумулятора) він поступився автомобілям. Що означало не прийняття автомобіля на озброєння технічного прогресу? Як мінімум друга світова обійшлась би без танків, літаків і підводних човнів, та і навряд би вона була без них.

Проте в часи, коли ніхто не думав про скінченність нафти, екологічне навантаження від спалювання органічного палива (зауважу що нафтопродукти та газ палять не лише в автомобілях) – ідея ДВЗ була геніальною з багатьох причин, перша і основна з них – надприбуток. Можливості ДВЗ, давали і дають гігантські можливості для нарощення капіталу (автопром, енергетика, армія і т.д.). Автомобіль проти електромобіля – це наглядний приклад, коли регресивні ідеї переважають над прогресивними з утворенням нових проблем. Проблеми, що виникли від такого рішення – екологічна, енергетична (нафта таки кінчається) і демографічна. Суть останньої полягає в тому, що прийняття ДВЗ на озброєння технологічного прогресу дало змогу винайти таку річ як трактор, комбайн і багато інших, без заперечення, корисних речей, які в свою чергу посприяли швидкому зростанню населення. Основою капіталізму є споживач (як не крути), і зростання його чисельності стимулювало ріст економіки і використання ДВЗ (абревіатуру вказую тому, що ДВЗ використовувались не лише в транспорті). Так от приріст населення відбувався завдяки спалюванню органічного палива – без дизпалива трактор і комбайн купа металу, так само як ТЕЦ і ТЕС без вугілля, мазуту і газу. І все б нічого якби ця кількість населення могла прогодувати себе самотужки, без техніки і так далі. Суть демографічної проблеми полягає не у виснаженні грунтів і недостатку полів, а в тому що через деякий час їх не буде чим обробити. Проте це буде відбуватиметься поступово із здороженням продовольства.
Прив’язка до регресивних варіантів вирішення проблеми повинна бути максимально короткою, інакше наслідки будуть невтішними. Прив’язка до ДВЗ в даному випадку занадто довга. Років сорок назад можна було б поступово переходити на легкові електромобілі , а при умові повноцінної розбудови інфраструктури (заправки, СТО і т.д.) можна було б думати і про вантажівки і с/г техніку. Сьогодні це можливо на всі сто, якщо дані достовірні, то такий перехід все кричить і просить здійснити крок до сьогодення, яке так довго називають майбутнім.
Цей уривок є вступом, суть якого полягає в тому, що глибина нинішніх проблем надзвичайна і підходити до їх вирішення потрібно з прорахунком на майбутнє, а не на сьогодні.

Яке воно майбутнє?

Енергетична проблема – її вирішення вже в принципі є, це водень (вибухова енергетика) або гідротермальна енергія, або і те і інше, як джерела практично невичерпної, дуже дешевої і практично чистої енергії. При вирішенні енергетичної проблеми з’явиться проблема передачі колосальних потужностей до споживача, що буде вирішена паралельно використанням надпровідників.

Демографічна проблема буде вирішена повністю шляхом переходу с/г під землю (не дивуємось – погуглили півгодини і знайшли матеріали, що підтверджують можливість вирощувати «під лампочкою» картоплю та інші продукти, не кажучи про тварин) При цьому переході вирішиться питання нестачі площ (гумус теж можна виробляти промислово). При переході с/г під землю знімається проблема екологічного навантаження, вивільняються площі під «потреби природи» (відновлення площ лісу і т.д.), с/г перестає бути грою в рулетку з погодою, ціна на продукцію в даному випадку залежить в основному від витрат енергії та потужностей підприємств. Вирішення проблем енергетики та демографії вирішує економічні проблеми.

Якщо вже взагалі впадати в позитив, відкидаючи всі «але», то соціальний устрій буле сильно змінений, так як в кінці кінців людство визнає, що найдорожчим ресурсом є інтелект а найбільшим багатством  людина. В цьому випадку продуктивним ядром будуть науковці, виробництво буде роботизовано, сфера обслуговування буде мінімізована, не скільки через повальну роботизацію (вже зараз можна знайти чудеса робототехніки), а через те, що для держави буде вигідніше витрачати ресурси на науковця, ніж на прибиральника, офіціанта, менеджера чи ще когось. Якщо світ не глобалізується в одне ціле то в соціальній системі буде існувати армія для захисту інтересів держави, якщо ж ми станемо одним цілим то армія буде внутрішньою для придушення можливих сепаративних дій. Ну і само собою керівний склад – розуміння двох основних понять – інтелект це найдорожчий ресурс і держава – це єдине місце де вони потрібні як керівники, змусить діяти вони в інтересах держави.

Соціальна проблема при такому поділі буде знівельована тим фактом, що справжньому вченому (представнику найбільшої (чим більшої тим краще) частини населення) багатством є можливість займатись наукою, а не заробляти на хліб з маслом та ікрою.
Також при такому порядку речей, влада буде максимально централізована, точніше монополізована. Цей факт не буде викликати заперечення, так як в соціумі приживеться поняття – кожен робить те що повинен. При такому розумінні речей влада буде сприйматись як робота, а не як привілей.
Освіта буде найважливішим елементом держави, що відповідає за якісний склад населення. Крім того вона буде проходити так, щоб науковець міг займатись лише наукою, а керівник лише державою.

Кліматична проблема – це як відомо глобальне потепління. По словам одних нас заллє водою, по словам інших – замерзнемо. Як воно буде не відомо, можливо, що не буде нічого взагалі (прибічникам 2012 раджу проконсультуватись в психіатра) і це лише спекуляція на тимчасових негараздах. Проте при переході с/г, виробничого комплексу, транспортної та енергетичної інфраструктур під землю – негативний вплив природних катаклізмів буде мінімізований, єдиним ворогом людини буде землетрус, а за умов що виробництво, транспорт як і с/г будуть роботизовані та автоматизовані – присутність людини під землею зводитиметься до мінімуму.

Перехід під землю дасть змогу перевиховати людство та підготувати його свідомість до виходу в космос. В основному це пов’язано з тим, що підземелля і космос мають багато спільного – термічна стабільність і відсутність атмосферних впливів (під землею завжди +8…+10?С), відсутність повітря, обмеженість простору і багато інших чинників на які ми не зважаємо на поверхні, але забравши які відразу помічаємо.
Далеке майбутнє – вихід в космос(масовий, тобто життя цивілізації в космосі), але це вже на грані фантастики.

Написане вище також може здатись фантастикою і нереальністю, але технологічно ми вже можемо будувати підземні комунікації (тунелі, приміщенні і т.д.), ми можемо вирощувати зерно «під лампочкою» (збиратимуть його не комбайни і не люди, в даному випадку можливості автоматизації надзвичайні), ми можемо жити безвідходно, і це може бути нормою, і навіть не нормою, а запорукою успіху, ми можемо багато чого і багато чого знаходиться саме під землею, це не лише корисні копалини, це в першу чергу простір та новий спосіб і організація життя, які виховують раціональне ставлення до оточуючих речей (цінуючи простір – цінуєш все, що його наповнює).

Існує одне велике «але» в цій позитивній і, можливо, дивній історії – без колосальних енергоресурсів це неможливо – на 1м кв. надходить 1кВт за годину сонячної енергії, порахуйте скільки «споживає» 1м кв. поля засіяною пшеницею від посіву до врожаю за рік, потім переведіть кіловати в гривні.
Авжеж ця стаття побудована на багатьох «але» і тут мало деталей і аргументів – з ними це буде не стаття, а розділ. Викладена думка базується на інформації, яку можна знайти в інтернеті, книжках, наукових статтях та інших цікавих джерелах. Це не спроба пророчити майбутнє, це спроба відвернути увагу від негативу нашої реальності. Це спроба привернути увагу до прогресивних речей і нестандартних рішень. Людина – це завжди нестандартність і прогрес. Якби ми були стандартними, ми були б схожими на мурах чи бджіл. Якби ми були непрогресивні, тоді досі б сиділи на гілках.

Тому, шановні, озбройте свою уяву логікою, знаннями та метою, і не шукайте вихід в безвихідних ситуаціях, а створюйте його, бо якби алхіміки не перестали шукати філософський камінь, то наука б не знала, що таке ядерний синтез.

Всього вам позитивного!

  • metallmermaid

    Цікава точка зору.:-) Мені, чомусь, пригадались твори Айзека Азімова. Але це могло б бути твоєю власною утопією (якщо ти дійсно хотів би такого майбутнього).
    Не хочу критикувати, просто в мене з’явилось багато цих “але” і стаття звучить дійсно дууже фантастично))

  • Юрій Гай

    Так, це лише точка зору, проте під написаним є факти, А на рахунок критики – якраз критика мені і потрібна, тому буду радий об’єктивним зауваженням і питанням.

  • Володимир Урмак

    Щодо самої статті, то непогано, як на мене. Ви використовуєте деякі рандомізовані наукові дані для ілюстрації — це добре. Проте занадто великий наголос на них. Краще б якщо вони лише обрамляли ваші міркування, а не міркування залежали від них. Можливо тоді стаття не виглядала б такою неймовірною.

  • Посилань бракує. От вперше чую, що воднева енергетика дешева.

    Так, спалючи водень в атмосферу буде викидатись лише вода. Але щоб виготовити кількість водню, яка б замінила кілограм вугілля, цього вугілля треба спалити як мінімум кілограм двадцять.

    Демографічна проблема розв’язується не збільшенням посівних площ нашої бідолашної планети, а освітою. Наука каже, що між рівнем освіти та рівнем народжуваності в державі існує кореляція. Чим більший рівень освіти, тим менша народжуваність.

    Ще раз прошу, дайте посилання на те, що вас наштовхнуло на такі ідеї.

  • Забув похвалити автора. Думка про автомобіль як про регресивну ідею доволі оригінальна.

    Посилання я потім перечитаю.

    Але стоп. Ви про яку демографічну проблему розказували? Перенаселення? Тоді нам не приріст треба, а смертність. (Ну, так, я зла людина. Але світ такий :))

  • Про водень. Здається це більш відомо під назвою “термоядерний синтез”.

    І так, це класно створювати сонце на землі. Але хто зна коли такий проект реалізується.