Конфлікт політики та літератури

література

літератураУ нинішній складній ситуації в українському суспільстві певні політичні сили, неспроможні справитись зі своїми безпосередніми завданнями, намагаються спрямувати вектор діяльності в площину гострої літературної критики.

Нещодавно громадський рух крайніх правих “Правий сектор”, що об’єднався у військово-політичний рух та став претендувати на здобуття влади після подій Євромайдану, звинуватив сучасного українського письменника Юрія Андруховича у диверсіях проти свого народу та руйнівних наслідках пропагування ним ідей лібералізму, що стали нищівними для постраждалої від російської окупації України.

У заяві “Правого сектору” можна провести алюзію на документи ЦК КПРС, а також на першопричини переслідування за антирадянські настрої представників “розстріляного відродження” та процеси над “шестидесятниками”, уривки з творів Леніна — будь-що, проте не авторитетне та правдиве твердження про діяльність та спрямування творчості автора. Саме таке враження в мене виникло після ознайомлення з текстом заяви, автором якої є Петро Іванишин, противник вступу України в ЄС та НАТО.

“Не важко помітити, що саме тотальне відкидання національної ідеї, відкидання досвіду та традиції українського націоналізму, відкидання чи незнання політичними елітами державотворчих, людинотворчих та націотворчих ідей українських класиків і натомість сповідування ними антиукраїнських ідеалів космополітичного лібералізму, пацифізму, москвофільства, малоросійства та ін. – прямо призвело до панування злочинних олігархічних кланів, до утвердження антинаціонального й кримінального режиму Януковича, і найголовніше – до кривавої російсько-української війни, до окупації Росією Криму та Донбасу (майже як цього хотів Ю.Андрухович та його однодумці-ліберали).

Чим насправді є різкі звинувачення у бік автора? Правдивою реакцією на висловлення його громадської думки, що суперечить ідеалам активістів, чи проплаченим чорним піар-ходом керівної ланки руху, що не отримав місця в новій владі? Адже характеристика письменника, як “творця так званої порнографічної, “генітальної літератури”, через ліберальні погляди якого розгортається кривава війна та триває анексія Криму Росією, не є конструктивною та свідчить про діяльність організації в напрямку, що не відповідає їх компетенції. Здається, верхівка “Правого сектора” намагається зусібіч критикувати будь-кого, хто не розділяє їх ідеології, звинувачуючи у перешкоджанні державотворення, розгортання військових дій на території України, руйнуванні морально-етичних норм, незнанні українських класиків.

“У час, коли український народ, всі його суспільні верстви – від робітників та селян і до підприємців та інтелігенції – охоплений єдиним поривом перемогти московського агресора та збудувати українську національну державу – зустрічі із агітаторами космополітизму та сепаратизму вважаємо проявом диверсії проти нашої держави.”

Сам автор ніяк не коментує закиди політичного руху та не спростовує звинувачень у свій бік, розуміючи, що виправдовуються винні. Виникає питання: чому організація, яка йшла до вищих ешелонів влади з обіцянками кардинально змінити країну та політичний устрій, після поразки на виборах повертається до обвинувачень, гідних гірших зразків совітської ідеології, наголошуючи на інакомисленні авторів? Цікаво, чи не призведуть такі звинувачення до конфлікту інтересів серед молоді, що неоднозначно сприйме висловлення авторитетного політичного руху щодо відомого та улюбленого ними автора? Адже заява вже отримала безліч відгуків у різних соцмережах, серед інших літераторів та просто небайдужих до літератури громадян, що кардинально розділились у своїх поглядах. Так, у соцмережі “Facebook” дане повідомлення викликало шквал емоцій серед користувачів, внаслідок чого виникли підозри про подальше цькування радикально налаштованими прихильниками ПС інших відомих авторів та їх доробків як “проросійських”.

Мені, як і багатьом іншим спостерігачам за розвитком подій у цій історії, цікаво, чи буде надалі продовжуватись пошук винних у політичній ситуації в країні серед літераторів, діячів культури та митців, та як сильно соратники Яроша розвинуть тактику звинувачень заради прикриття власної бездіяльності.

Молода та амбіційна особа, не уявляю себе без висловлення на папері чи клавішах власних думок та спостережень. Для словесних аргументів обираю правду та точку зору з перцем чилі. Студентка, за спеціальністю - рекламіст та піарник, за покликом душі - журналіст, за роботою - фрілансер. Захоплююсь фотографією, перекладами та психологією відносин. Постійні супутники в житті - собака, велосипед та блокнотик з новими ідеями та замальовками. Моїм незмінним девізом є декілька простих слів: "Do or do not, there is no try". В соцмережі проживаю тут: https://www.facebook.com/novytskayulia