Пірсинг: давня символіка і сучасна мода

пірсинг

Пірсинг: давня символіка і сучасна модаТілесний пірсинг (від англ. вody piercing – прокол тіла) – явище, що існувало впродовж всього історичного простору, останніми роками стало стрімко проектуватися на тіла сучасної молоді. Це все ще викликає неприязнь у найбільш консервативної частини населення, мабуть, зважаючи на незнання або здатність забувати смаки попередніх поколінь.

Пірсинг може включати проколювання не тільки вуха, але й інших ділянок тіла: пупка, ніздрів, сосків, бровей, язика. Деякі рішучі прихильники пірсингу ризикують своїми геніталіями. Апологети пірсінгу твердять, що грамотно виконана процедура не завдає сильного болю і може – у випадку, коли система капілярів не порушена, – викликати приплив крові і навіть загострювати чутливість сексуального органу. До речі, назва найвідомішого генітального чоловічого пірсингу “Принц Альберт” бере свій початок від імені його першого володаря – британського принца Альберта (ХІХ ст.), який полюбляв носити дуже тісні штани. Для того, щоб пеніс не заважав при верховій їзді і ходьбі, він вставив у нього кільце, за допомогою якого прикріплював його до штанів. Дивлячись на приклад царственої особи, інші наближені до двору аристократи стали наслідувати Альберта, перейнявши такий своєрідний спосіб кріплення чоловічого органа, який з успіхом і без змін дійшов до сьогодення.

Історія модифікацій людького тіла шляхом створення проколів в декоративних та культово-обрядових цілях, сягає своїми коренями самих зародків людської культури. У тій чи іншій формі пірсинг існував та продовжує існувати в усіх кутках земноі кулі. У стародавніх єгиптян, пірсинг виконував соціальну функцію, слугуючи класовим маркером, який визначав приналежність власника пірсингу до певного соціального прошарку, так пірсинг пупка серед єгиптян у той час мали право носити лише представниці аристократії. У корінного населення Північної та Південної Америки, окрім соціальної – проколи вух могли бути не лише прикрасою, а й символізувати приналежність до певного клану, роду чи племені, пірсинг грудей та геніталій відігравав релігійну, культову функцію і допомагав при спілкуванні носіїв пірсингу з надприроднім. У армії Римської імперії, зокрема серед центуріонів – тілоохоронців Юлія Цезаря, пірсинг сосків був ознакою мужності і використовувався воїнами для закріплення їх тунік.

Пірсинг вух – найбільш ліберальний прояв. У американських індійців вуха кололи чоловікам. Проколи робилися як в мочках, так і в хрящах. У представників європеоїдної раси ця прерогатива довгий час залишалася у жіночої половини. Хоча в царській Росії сережку у вухо вставляли матросу, що вперше перетнув екватор. Традиційний вушний пірсинг добре відомий і в українській національній традиції – достатньо пригадати козаків. А от звичай розтягування мочок завітав до нас із острову Пасха. Жителі цього острову поділялись на дві соціальні групи, одна з яких – довговухі була домінуючою, займала вищий соціальний рівень. Інша група їм прислуговувала. У довговухих були розтягнуті мочки вух, бо в них вставляли великі коралові або дерев’яні “пробки”, і з кожним роком ця “пробка” замінювалась на все більшу і більшу. Вважалось чим більш розтягнуті мочки, тим більш ця особа наближена до божества. Носіння “тунелю” у вухах було характерним для багатьох племен Африки. Такі тунелі були ознакою благополуччя й, уважалося, що вони захищали свого володаря від злих духів.

Проколювання хрящової перегородки носа також активно практикується в багатьох культурах. У папуасів Нової Гвинеї та на Соломонових островах проколотий ніс туземці прикрашають виробами з кісток і рогів тварин, фігурками з дерева, скла, пір’ями птахів, тощо.

Психологи відзначають, що в основі бажання зробити ориґінальний пірсинг лежать глибоко особисті, інтимні причини, а іноді й випадковість. Сьогодні, опитавши більшість власників пірсингу, можна зробити висновок про дві основні ознаки проколювання власного тіла. Виявляється, такі “прикраси” відіграють для їх носіїв не лише естетичну, але і символічну роль (символом чогось, чи навіть когось!). Вони стверджують, що пірсинг – чудовий засіб самовираження та інструмент, за допомогою якого можна підкреслити свою індивідуальність, унікальність, пікантність у зовнішності. Деякі форми “прикрас” нібито загострюють відчуття задоволення, додають екстриму чи нових вражень. Спонукальних мотивів для проколювання власного тіла серед молоді є декілька:

? бажання прикрасити своє тіло, залишити про себе неповторне враження, а ще “закохати” у себе всіх;

? намагання “не відстати від моди”, бути оригінальним, не як усі. У таких випадках проколюють найпомітніші частини тіла. Бажання “виділитися” призводить поступово до збільшення кількості таких прикрас на людському тілі. При цьому, продемонструвавши свою “оригінальність”, “виділившись” своїм пірсингом з-поміж тих, у кого немає проколів, людина обов’язково змушена буде “засвітитись” вже серед інших носіїв сережок. Так з’являються рекордсмени пірсингу, цілі змагання за більшу кількість проколів та їх “стильність”;

? багато хто переконаний, що пірсинг додає людському тілу та зовнішньому вигляду більшої сексуальності. Тут, хоча і не завжди, присутній комплекс недостатньої привабливості. Люди, які намагаються за допомогою пірсингу підкреслити власну сексуальність, вважають, що він розширює можливості для нових знайомств, а деяким допомагає знайти привід для розмови. Щодо букету певних комплексів, то деякі психологи вважають, що таке “проколення” тіла сприяє їх подоланню, вирішенню внутрішніх проблем тощо;

? захоплення і наслідування кумира (хай це буде кінозірка, артист естради чи навіть особа, яка користується авторитетом у більш вузькому колі людей) – реальний мотив для зміни зовнішності. Фанати спортивних клубів, металісти, байкери, представники сексуальних меншин часто вимагають від нових членів їхніх “товариств” чи від бажаючих вступити у їх ряди зробити собі характерний лише для них пірсинг. Тут “прикраса” – зовнішній знак приналежності. Якщо ти хочеш, щоб тебе впізнавали “свої”, які вже мають характерний прокол, почувати себе “своїм” чи бути прийнятим відповідною субкультурою – роби пірсинг! Деякі роботодавці теж вимагають екзотичні “прикраси” на тілі тих, хто хоче працювати у сфері танцю, тренером із шейпінгу, спортивних танців тощо.

? врешті психічні відхилення – теж мотивація проколення тіла. При цьому пірсинг на тілі такої людини не є поодиноким, а спостерігається у величезній кількості.