Освіта в Україні, пережиток минулого чи ще не досягнуте майбутнє?

На що спрямована освіта в нашій державі? За усіма вимогами болонського процесу навчання та освіта мають бути спрямовані на забезпечення компетенції студента, його практичної підкованості та готовності.
Узагалі компетенція означає сукупність знань, умінь та навичок, а що головне, уміння їх застосовувати в реальному житті. Тобто ВНЗ зобов’язані готувати нас до реальних умов на ринку праці. Не дарма ж ми перейшли з п’ятибальної системи оцінки на рівневу систему, за якою оцінюється рівень підготовки студента, а не кількість зазубреної ним інформації. Поглянемо правді в очі, нам важко перейти на правильний спосіб навчання, до того часу, поки викладачі-пенсіонери не покинуть свої робочі місця або не змінять ставлення до навчального процесу. Звісно простіше, коли викладач є професіоналом, адже тоді він набагато легше переходить на оцінювання компетентності, а не цитування конспектів чи книг.
Нам треба зрозуміти, що книгу ми завжди зможемо знайти, відкрити і прочитати на потрібному кроці чи етапі нашої кар’єри. А як бути тим, хто на пам’ять знає весь навчальний матеріал, але застосувати його не може? Ось тут і находить коса на камінь.
Я згоден, що неможливо ось так взяти і докорінно змінити систему освіти, принаймні сприйняття цієї системи нашими керівниками і викладачами. Тепер стає зрозуміла основна роль студентського самоврядування, адже самоосвіту ще ніхто не відміняв. Якщо наділяти студентів більшими повноваженнями для здійснення впливу на навчальний процес, то , як на мене, з часом відбудеться симбіоз старої школи і молодого покоління. Всім зрозуміло, що при такій співпраці буде багато взаємовиключаючих елементів, але те, що залишиться і буде тим золотим екстрактом, на якому і побудується майбутня вища школа в Україні.
А тепер скажіть мені, як може керувати процесом навчання людина, яка не готова сама навчатися чомусь новому, яка від студентів чекає лише покори і підлабузницва, людина, яка по суті є пережитком системи, якщо звісно вона не здійснює якісь потуги, для того, щоб переступити через минулий спосіб ведення процесу навчання і прийняти новий, на державному рівні визнаний кращим?
А тепер мораль: шановні викладачі, перестаньте просто викладати матеріал, станьте професорами. Якщо ви не знаєте різниці між викладачем і професором, то ось вам ця страшна правда, професор-це викладач з високим рівнем компетентності, а тепер зробіть висновки. Що стосується студентів, то не потрібно просто сидіти і чекати, поки розжований матеріал і зачовганий підручник вам вкладуть в голову, пам’ятайте, що ринок праці переповнений і тепер цінують тих, хто не просто зазубрює підручники ночами, а тих, хто здатен застосувати нехай невеликі знання, але з більшою користю.bologna-process-in-czech-republic-1-638

Студент, поет, практикуючий юрист.