Онлайн листування

Не можу мовчати про те, що дякуючи співрозмовнику бува можна робити, думати, писати краще, що тільки можеш, – це надчудово. Далі, між всім хорошим може виникнути момент, коли смайлів не вистачить, я б назвав його моментом критичного смайлу. Такий момент, коли бесіда ніби розходиться на дві смуги… Знаєте як сходяться потім? Зазвичай тільки на словах «вибач» або «бувай».

Вірний шлях до цього – нав’язування своєї думки, а хочете – можна і порозмовляти про себе, в такому випадку, я впевнений, через кілька повідомлень комусь треба буде кудись бігти. Це одне.

Помітив інше. Дарма що тільки після того, як помітив, відверто хочеться вибачитися, але сам і розумієш, постав себе на місце співрозмовника – значення вибачення нівелюється ще на букві «в». Думаю, людство не має просто засобу взаємодії на такий випадок. Тому в нас має бути інший спосіб. Хоча, я згоден, що є випадки досить відлагодженого спілкування між людьми, і взаєморозуміння тут виключне.

А випадок який? Схожий на те, як наче ти впевнений, що наперед знаєш реакцію співрозмовника, ти впевнений, що вдало вставив жарт, залишив недомовку… Це ніби як йде розмова з присутністю обох, а ти кажеш усе відповідно до якоїсь схеми, манери спілкування (хоч власно сформованої, хоч перейнятої з нашого суспільного інформаційного звалища, хоч те й інше разом), твій добрий співрозмовник стримано дратується, чи вже біситься, а ти не помічаєш/не хочеш помічати, зміни його міміки, інтонації, настрою… І вийде так, що час присвячений подібній розмові видасться марним, бо ж нерозумно використовувати свій час для тих, хто не використовує його для тебе. Тому вчіться якомога швидше на реакції співрозмовника на ваші висловлювання, помічайте її, не соромтесь іноді й запитувати, як краще про щось поговорити

Переваги текстового режиму Інтернету беззаперечні, ніякий інший не дасть нам корегувати свої думки після їх відтворення. Не бийте текстом по людині! Будь-ласка, не допустіть, щоб дорога вам людина написала: «навіщо от так зі мною… я ж теж людина… я ж не провід, який надсилає тобі повідомлення».

Владислав Безуглий