Давай подумаєм або як одна людина змінила все життя…

кохання

коханняМайже весь час що я себе памятаю я ніколи не ставився до дівчат з повагою, та й не дуже була потреба поважати їх якшо чесно. У вас бувало так що наприклад перші серйозні стосунки залишили в серці тільки біль та розчарування? Думаю так. Вам спочатку було добре з людиною, вам двом було цілого світу мало, і все було добре до тих пір доки в один момент це все не зникло, як повітряна кулька яка лопнула. Вам боляче від цього, потім іде стандартний перебір засобів щоб все забути, алкоголь, суицид, шоппінг, не знаю в кожного своє).Плюс всього цього в тому що після стадії забуття, приходить стадія осмислення. Ми починаємо аналізувати наші стосунки з другою половинкою, і доходимо висновки шо блін я тепер знаю як себе вести в тій чи іншій ситуації, і не допущу більше тих помилок які допускав(ла), але нее, нова людина і знову ті ж самі помилки, з вашого чи її боку. Так на зміну одному(ій) приходить інший(а), і все іде по колу, знову то саме що було, і перша думка яка лізе в голові-чому знову так? чому знову я?

Ось для прикладу історія про одного мого знайомого. Почалося все з того що закохався він в одну дівчину, нічьо така дівчинка. Тривалий час він не показував свої почуття їй, і все в них було класно, але походу в наш час фраза-я тебе кохаю, для дівчат звучить як сигнал-пора сідати на шию… Так і сталося, взяла ця дівчинка мого знайомого за чоловічу гордість, і почала ним крутити в різні боки). Врятувало його від біди напевно те що біля нього були товариші які бачили це все збоку. Ясне діло бачити реальність мій друг не міг оскільки-закохані очі не бачать того що відбувається. Звичайно через силу але він зрозумів всю правду життя і розстався з нею. Та ж сама схема повторилась з 5-6 дівчатами потім, доки…

От про цей випадок хотілося б почати з нового абзацу). Зустрів мій товариш дівчину. Почалося в них все просто як у казці, разом жили, разом їли, всюди були разом, і здавалося б що ще треба для щастя?В нього є вона, в неї-він, і здавалося ось воно щастя, навіть про весілля почали думати, але не так сталося як гадалося. Не буду говорити всіх подробиць їхніх стосунків, бо це занадто особисте)) Спитаю вас лише чи готові ви переступити через свої принципи, пробачити брехню, забути про все, наплювати на думку людей, які знають вашу кращу половинку довше і краще ніж ви?? Якшо так то ви знаєте що таке справжнє кохання, якщо ні то вам менше пощастило ніж першим) фінал саме цієї історії такий що буквально через місяць вони розійшлись але досі кохають одне одного, якшо чесно я не знаю що заважає їм бути разом, будемо надіятись що вони таки зійдуться і в них на весіллі я таки нап’юсь))

Кохайте, будьте коханими і ніколи не бійтесь переступати через себе заради коханої людини.

Ваші Думки Вголос)