Ну, що зіграємо?

Життя невпинно крокує вперед. Як би людина з минулого століття потрапила в наш час вона б загубилась серед безлічі сучасних інновацій! Мобільні телефони, комп’ютери, інтернет… зараз це доступно практично кожній людині. Але дуже багато кроків, які зробило людство негативно позначилося на ньому ж!

В сучасному світі стільки спокус і способів забути про проблеми. І кожна з них потребує уваги, але я пропоную розглянути питання залежності від комп’ютерних ігор. В нашій державі багато проблем стоять гостро і не вирішуються урядом! Але, на мою думку, проблема он-лайн, та і взагалі, комп’ютерних ігор негативно впливає на українську молодь.

Спочатку комп’ютерні ігри задумуватись як спосіб відпочинку, підняття настрою, розвинення навичок, але сучасні інтернет розваги приваблюють молодь більше ніж реальний світ. Адже краще жити в красивому, хоч і вигаданому світі, де ти все можеш, перемагати зло, будуєш своє життя як захочеш, а якщо щось не вийшло – можна пройти тур спочатку. В реальному житті не все так просто, а кому потрібні труднощі?! Не дивно, що під залежність таких розваг підпадає саме молодь. Адже вона найбільше прогне гармонії в своєму житті, визнання своєї індивідуальності і сили.

Звичайно не все так погано, адже ця залежність має властивість проходити з віком. Настає все таки період “пробудження”, але коли він настане залежить тільки від людини і її близьких! Потім дуже важко адаптуватися до реального світу, і тому дуже важливо ніколи не стати ігроманом!

“Виходить потрібно відмовитись від ігор взагалі? Викинути комп’ютер через вікно?”- з іронією скажете Ви, а я відповім: “Нічого подібного, потрібно тільки мати міру! ”

Як не потрапити під залежність від комп’ютерних ігор і не стати людиною-роботом?

“ Істина в простоті ”

Як вже написано вище треба знати міру. Взагалі сидіти за комп’ютером більше 1 години шкідливо для здоров’я! Тому раджу встановити автоматичне вимкнення комп’ютера через 1 години, якщо ви знаєте що можете захопитись і забути про час. І взагалі не зловживати таким видом розваг і більше часу проводити з друзями, спілкуватись з ними – «обмінюватись енергією». Адже не просто так говорять, що при спілкуванні іде обмін енергією між людьми. А під час роботи за комп’ютером відбувається обмін її з машиною, і ваша «жива» енергія замінюється на енергію робота! Зараз на вулиці вже не зима, і можна дозволити собі більше часу проводити на природі: в лісі чи парку, на морі чи просто біля найближчої річки.

Свіже повітря, сонячні промені і теплий вітерець – цього ніколи не відчуєш в комп’ютерній грі!

Що ж робити коли Ваш знайомий став ігроманом?

Дуже просто: «Витягнути шнур, видавити скло» і витягнути на «люди». Нехай навіть він буде кричати і проклинати всіма способами, але пробачте його грубість. Ні в якому разі не залишайте близьку вам людину одну, адже зараз ваша підтримка і розуміння дуже потрібні.

В комп’ютерній грі не зробити того, що можна зробити в реальному житті!

Яка б не була красива і цікава гра завжди пам’ятайте, що це міраж і не потрібно витрачати на це свій дорогоцінний час! Ваше життя унікальне, не перевершене і дане Вам не просто так! Не ставте на ньому хрест! Робити, щось нове завжди важко, але як приємно досягнути мети! Посміхатись новим труднощам! В цьому і є сенс життя!

Марина Бакум

Засновник інтернет-журналу MOLODI. Життя ламає нас по дорозі кудись та все буде файно і зашибісь. Намагаюсь уникати сірості і стандартності, створюючи щось своє. Ще з дитинства люблю наше – українське.
  • Та це очевидні речі. А ось справді дієві поради від справжнього спеціаліста:

    “ВоВ – зло.

    Весь перший курс я просер(*рав), задротячи в цю в принципі мего-шпілку. Підсадив однокімнатник (він, доречі, вилетів з НАУ, а потім і з КПІ через вов, зараз закінчив армію, буде ще раз в КПІ поступати, з новим поглядом на життя), грав на піратці, ночі напроліт. Поява інету для мене означала можливість погратись… Як згадаю, аж сльозу пускаю – такий то був кайф.
    Два рази в нашій мережі піднімали локальний сервер, теж пробував там себе. На них непотрібен був інет – це плюс, але вони жили недовго – максимум 2 місяця. В кінці року сказав собі – все, більше не буду гратись, бо дуже наркотик. Еехх, не так то просто виявлось…

    На другому курсі я протримався 3 місяці. Справа в тому, що в кімнаті зі мною грав ще один чел, на цей раз уже на оффі. Я дивився, дивувався (“оМГ моби не бігають через стінки! жееесть!”) але шпіляти навіть не думав. А потім, тупо просто так захотів спробувати підняти свій піратський сервер. Бльоо…. Виявилось, тримати сервер це так само затягує, як і просто насолоджуватись грою. Я роздуплився в адмініструванні, веб програмуванні, базах даних, коді мангоса… По натурі я тру програмер, тому мені було просто мегацікаво це все. Оговтався лиш на сесії… Щоб недовго мучатись, тупо виключив сервак (як це і робили до мене), всього протримався пів-року… Спочатку у мене спостерігались маніакальні пориви виправити якийсь баг або просто полазити по форумам мангоса, а коли все-таки заходив – не міг відключитись.
    Щоправда, грати в ШОШ тепер не можу впринципі – занадто добре знаю його з середини, гра вже нецікава

    Люди! Вов – це цікава РПГшка, особливо коли багато людей. Щоб позбутись залежності, спробуйте підняти свій сервер і добряче його поадмінити. Але дивіться, щоб вас не затягнуло ))

    Повторю, ВоВ – зло, в буль-яких виглядах…”
    by danbst

    >>> Свіже повітря, сонячні промені і теплий вітерець – цього ніколи не відчуєш в комп’ютерній грі!

    Смерть сотень мобів, і влада Бога – цього ніколи не відчуєш в реальному світі.

    Я вже не кажу про інтроспекцію в Python. Життя поза консоллю та виходом GPU – не життя. І тепер переконайте мене в протилежному.

  • Марина

    >>> Смерть сотень мобів, і влада Бога – цього ніколи не відчуєш в реальному світі.
    Я б не поміняла це на Свіже повітря, сонячні промені і теплий вітерець.

    Але от чого я не розумію, і мабуть ніколи не зрозумію. Як після того,що Ви відчули на своєму досвіді все одно залишились з думкою,що грати в комп’ютерні ігри краще ніж насолоджуватись своїм життям?!
    А про те, що «поради очевидні»:
    я не ставила за мету розробити якісь нові методи звільнення від ігроманіі. Для цього є спеціалісти!
    Я хотіла підняти цю проблему для обговорення і нагадати, що звільнитись від залежності просто – потрібно тільки прийняти рішення! А коли і як людина це зробить залежить тільки від неї і від її оточення.
    Якщо Ви сиділи днями і ночами грали в гру, а поруч такий же ігроман, то Ваше звільнення від залежності результат тільки Вашого осмислення і прийняття проблеми, бажання змінити своє життя!
    А от якби трохи раніше прийшла близька Вам людина і , наприклад, вилила б на Вас і Ваш комп’ютер відро холодної води. Я впевнена, що від залежності Ви звільнились раніше б! Тому що коли в реальному світі є людина, якій не байдуже, що Ви губите своє життя вона не дасть цього Вам зробити!!
    Щодо Вашої дієвої поради: Ви радите, що б звільнитися від комп’ютерних ігор потрібно їх створювати?? Да гарна порада нічого не скажеш…

  • Порада не моя, а мого друга, danbst. Сам я проблеми з комп’ютерни іграми не маю з двох причин:

    1. Як було сказано писати їх цікавіше.
    2. Я сиджу під лінуксом, а тут гарних ігор мало, бо все безплатне, а хороші художники, на відміну від хороших програмістів рідко працюють заради чистого задоволення. Очевидно, що створення гарного світу в який хотілось би зануритись вимагає сотень художнииків, та десятків сценаристів.

    Тим не менш, я годинами і годинами сиджу в інтернеті, програмую, і вчусь. Ефект той самиий, що і від шпіляння.

    Програмування це найпрекрасніше заняття з придуманих людиною. Ти створюєш свій світ, і контролюєш його до останнього байту. І навіть якщо з’являється якийсь баг, що веде себе не так як ти хотів (назвемо його Нео. Ось до речі фото одного з таких: http://picasaweb.google.com/lh/photo/T5QNLBbSrCdBVDMhfRHxcqul0WmlOxX3WnUFIWEfjTw?feat=directlink Зелені символи Матриці я замінив на кольорові, бо в мене кольоровий монітор, і так легше їх сприймати :) ) його все одно рано чи пізно можна виявити, і сказати собі “Ура! Ще одна перемога. Я знову виявився розумнішим”.

    І я напевне вже давно б був хворим, жирним, прищавим задротом, якби не наш тренер з легкої атлетики. Щоправда фізкультури на третьому курсі відмінили, а я ще чудом можу підтягнутись 19 разів, і навіть граю в футбол більш-менш пристойно. Явно напевне завдяки друзям, яким теж важко знайти когось, з ким можна вийти на стадіон.

    “Я б не поміняла це на Свіже повітря, сонячні промені і теплий вітерець.”
    Ну ти ж дівчина. В більшості дівчат протикомп’ютерний імунітет. Вони не люблять грати в щось складшіше пась’янсу, і не вміють програмувати. Не знаю причин цього, але вони зовсім не відчувають кайфу від програмування, як від вищої форми мистецтва, такої собі гри в бісер, чи будівництва своїх маленьких “матриць”. Та був би я дівчиною на такому нудному факультеті як кібернетика, я б напевне вже повісився. (Без образ. Це тільки спостереження).

    Хоча є багато геніальних винятків, наприлкад Феліція Дей, погравши два роки в ВоВ зняла свій серіал, і навіть класний кліп на тему MMO залежності: http://www.youtube.com/watch?v=urNyg1ftMIU

    І кілька дівчат з мого колишнього ліцею могли б своїм знанням архітектури, та парадигм обламати більшість моїх одногрупників, яким програмування теж індиферентно.

    Висновок – еволюція не стоїть на місці, і можливо людям вже прийшов час ділитись на морлоків та елоїв (Це людські істоти з майбутнього “Машини часу” Уеллса), коли одні будуть сидіти ночами, програмувати машини, що обслуговують Мережу, інші машини, виробляють електроенергію, та їжу, а інші будуть сидіти на сонечку, і …. користі з тих інших катма, тому не знаю чим вони займуться. Може всі стануть морлоками?

    А ще для глибшого вивчення цього питання раджу прочитати: http://cybportal.univ.kiev.ua/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%82

    Не пошкодуєте.

    З радістю продовжу дискусію. Заувжте, я не агітую вас грати. Я просто хочу сказати: “Майте повагу до прекрасного нового світу. Він створений зусиллями мільйонів людей, і в ньому живуть мільйони людей. Це напевне не даремно.”

  • Ой. В мому коментарі було аж три посилання, тому він вимагає підтвердження модератора. Чекайте.

  • Ну, не втримаюсь, і кину посилання на ще одну реальну історію: http://www.diggreader.ru/2009/11/06/a-ya-vsyo-igral-%E2%80%93-tsena-moego-pristrastiya/

  • Юрий Сhel

    Стаття актуальна, бо це узаконена залежність на яку ще не звернули увагу.
    От тільки навряд так просто від цієї залежності відірватись, було б просто то і не було б геймерів, що “висять” в іграх днями і ночами.
    Це проблема актуальна тому, що молодь в основному від неї страждає.
    І страждає іноді доволі серйозно, починаючи від запущеного навчання, вильотів із ВУЗів, відірваності від реальності і до летальних випадків – як не самогубства то вбивства пов’язані з грою.
    Краще в реалі зранку пробігти хоча б кілометр, ніж у віртуалі намагатись пройти безкінечність.
    Будь-яка залежність руйнується або спонтанно, або поступово, але руйнувати повинні ви її, а не вона вас.
    Залежність вимиває з людини все людське і залишає лише потребу, яка весь час зростає.
    Це зашморг з якого кожен повинен ЗАХОТІТИ вилізти.
    Доречі фантастичні речі існують і в реальності – це наприклад останні досягнення людства, які дивують своєю неймовірністю і водночас змушують думати над тим куди ми витрачаємо свій час і розум.
    Життя – це найважча гра, де немає місця помилкам, ховаючись в гру, ви вказуєте на свою нездатність бути профі в реалі, бо ви не знайдете ніде важчого шляху ніж проти течії, ви не зустрінете страшніших ворогів від заздрості і часу, ви не відчуєте найбільшого задоволення від перемоги над “хочу”, не потиснете руку, справжньому другу, не обіймете ту що подарує вам все, бо гра для вас все а ви для для неї нічого.
    Тож думайте і дійте.

  • Марина

    Тарас, я ні в якому разі не стверджую, що потрібно повернутися в кам’яний вік.
    Просто наші люди не знають міри! В цьому вся проблема!
    Наша нація вимирає і деградує, а від того що молодь сидить цілими днями втупившись в монітор краще ніколи не стане!
    >>> Висновок – еволюція не стоїть на місці….
    Як написано в статті:
    «Але дуже багато кроків, які зробило людство негативно позначилося на ньому ж!»
    Ця еволюція рано чи пізно зробить своє чорне діло.
    А щодо поділу на морлоків та елоїв, я особисто сподівають на те що такого ніколи не трапиться.
    Адже якщо прослідкувати загальну історію людства, то можна помітити розвиток від дикої тварини до гуманної людини. Звичайно світ недосконалий, розвиватись є куди. Але можливо саме зараз, якийсь ігроман вимкне свій комп’ютер , зрозуміє, що пора подорослішати і прийме рішення змінити світ. А потім змінить його…. Марлоки перестануть існувати, а людство перейде на новій рівень розвитку.
    Одна людина може змінити цілий світ, а цілий світ не зможе змінити навіть одну людини, якщо вона цього не хоче.

  • Але поки що змінюють світ люди за консолями. А люди поза ними бояться. Страх виникає від нерозуміння, і незнання.

    Багато кроків позначаються негативно. Але в загальному вони хороші.

    Про націю правда. Але треба зробити так щоб реальне життя мало якийсь сенс. Щоб люди не рятувались ескапізмом. Щоб вони мали якісь цілі, якийсь квест, і знали спосіб його проходження.

  • Марина

    >>> Але треба зробити так щоб реальне життя мало якийсь сенс.
    Всі так прагнуть простоти, життя без проблем, гармонії. А гармонія в поєднанні добра і зла, поразок і перемог, правди і брехні, світла і тіні – це гармонійне життя!
    А сенс у своєму житті повинна знайти людина самостійно, тому що якщо це зробити за неї це вже буде сенс не її життя!
    Ми і так настільки спростили своє життя сучасними зручностями! Може комп’ютери будуть шукати тепер для нас і сенс життя?! Грати в комп’ютерну гру – такий сенс? Більше нічого не потрібно в житті?

  • Подивіться наприклад South Park – Make Love Not WarCraft, і зрозумієте який там сенс.

    Ну, не знаю. А що людині взагалі потрібно в житті? Я наприклад планую вмерти. :) Ну, і ще чимось зайнятись до того, але поки що точно не вирішив чим.

  • Марина

    Подивилась я цей мультик. Довго підбирала слова, щоб передати свої враження від нього, але врешті решт зрозуміла, що нічого крім ЖАХ не підійде!!!!
    Але, що тут дивного адже це американський мультик, йому навіть Emmy дали.
    Зате він показує повну картини, якою стає людина сидячи постійно за комп’ютерними іграми.
    А щодо того, що потрібно людині вжитті, це дуже складне питання. Але відповідь на яке це точно не грати все життя на комп’ютері! А помремо ми всі рано чи пізно, але помирати за комп’ютером опустившись до рівня, як у мультику і не зробивши нічого корисного – означає не використати свій шанс!

  • Радий що вас вразило. Суть в тому, що той мультик – справді надійна ін’єкція від ігроманії. Подивився раз на першому курсі – і досі не граю. Видно що люди підійшли зі знанням справи.

    І людина що грає, з задоволенням подивиться, посміється над собою і задумається.

    А те що треба мати ціль в житті знають всі, навіть не читаючи вашої статті. Якщо ж як ви виразились “«Витягнути шнур, видавити скло» і витягнути на «люди»”, навіть не спробувавши зрозуміти – тільки наживете собі ворога.

    “Взагалі сидіти за комп’ютером більше 1 години шкідливо для здоров’я!” – А чому саме однієї години? І як щодо людей, з восьмигодинним робочим днем?

  • Марина

    Про «витягнути шнур…» я образно, а про те що «нажила б ворога» – ця людина спочатку дійсно буде зла, але потім ще ВЕЛИКЕ дякую скаже!
    А люди з восьми годинним робочим днем повинні робити перерви, зарядку для очей!

  • Чому вона мала б казати дякую? Ви ж витягли її з місця де вона була щаслива в реальний жорстокий світ! Це ж як народитись, або втекти з матриці. А в матриці їжа смачніша.

    Недавно згадав діалог з моїм сусідом по кімнаті. Сесія на підході, він збирається проплатити WoW. Я запитав:

    БТ: А скільки коштує?
    АО: Біля сотні гривень в місяць.
    БТ: Ого. Приблизно як проживання в гуртожитку.
    АО: Але тут ти платиш за брудний гуртожиток, з тараканами, і комендою з синдромом вахтера, а там за цікавий великий світ, населений прекрасними ельфами, і іншими істотами.
    БТ: Ти все одно живеш в гуртожитку.
    АО: Фізично. Є дуже багато людей, які живуть в гуртожитку дуже мало, а більшу частину життя проходить в цьому прямокутнику що світиться.

    Власне вся драма трохи перекладена і перефразована. Але суть така ж.

  • Марина

    А ніхто й не каже, що вона відразу скаже дякую.
    І можливо краще не обмежувати доступ до комп’ютера повність.
    Ось тому я раніше і писала, що не обов’язково потрібно відмовитись від ігор повністю.
    В коледжі у мене був одногрупник, який грав в WoW. Але при цьому він ходив на пари кожен день і отримував стипендію! А зараз він уже працює по спеціальності.

  • Сергійко

    Шановні, не гайте даремно часу за комп”ютерними іграми. Проводьте свій вільний час з користю. Якщо хтось із ваших друзів торчить перед компом весь свій вільний час дайде йому почитати статтю http://molodi.in.ua/na-sosysky/ .
    Життя прекрасне, займайтесь спортом, активним відпочинком, ведіть здоровий спосіб життя, більше подорожуйте. Якщо хтось скаже, що не вистачає грошей – єрунда, адже, є стільки чудових місць, навіть, у сусідньому місті і селі. Не обмежуйте себе ні вчому, в розумному розумінні цього слова. Живіть на повну, але із розумом.
    Дєрзайте

  • Євген

    Хоч стаття і не повна, її доповнюють коментарії!

  • Євген

    “Викинути комп’ютер через вікно?”
    Інколи мені здається, що іншого виходу не має!))))

  • Євген

    +1 про країну і націю!
    Але не думаю, що в цьому винна тільки компютерної молоді.

  • Діана П.

    Питання актуальне, але в нашій країні існують і більш серйозні проблеми!
    Крім того, як пише автор
    >> ця залежність має властивість проходити з віком

  • Maskrov

    Згодна з Марина в тому, що залежніть можна подолати якщо буде бажання і підтримка близьких людей!

  • Ptenchik

    Щодо машинної енергії, це було для мене новою інформацією хотілось би дізнатись про це детальніше, якщо можна)

  • Коля

    Я раніше бу ігроманом. Згоден автором статті, а особливо з твердженням:
    >>> Смерть сотень мобів, і влада Бога – цього ніколи не відчуєш в реальному світі.
    Я б не поміняла це на Свіже повітря, сонячні промені і теплий вітерець.

    А щодо машинної енергіїї це проявляється в прямолінійності мислення, відсутності творчих ідей. Людина стає залежною від компютерної енергії і замкненою в собі!
    Вийти з такого стану дійсно важко!

  • Ptenchik

    Коля дякую за відповідь.

  • Fil

    Згоден з тим, що писав БУНТАР .
    Кому потрібна ця реальність ???
    Я за компю терні ігри!

  • Ptenchik

    Якщо Ви за компютерні ігри, Ви проти себе!

  • Fil

    Я просто роблю те, що мені подобається!
    Я хоча б не змушую інших людей думати так як і я!

  • Коля

    А що Ви тоді хочете довести своїм коментарем:
    Кому потрібна ця реальність ???
    Я за компю терні ігри!

    Це по вашому не змусить “людей думати так як і я”???!

  • Я теж люблю комп*ютерні ігри. Але якісні, а я вважаю якісні ігри не бувають затягуючими. Щоб ви розуміли, наведу приклади – Принц Персії, Assassin’s Creed, серія Tom Clancy’s… (як бачите, більшість списку від Ubisoft).

    Але гра має розважальне значення. Я пройшов 60% гри Prototype і коли зіштовхнувся зі складностями (чергового боса було складно перемогти), я просто вмикнув трейнер. Нашо паритись. Гра – це як інтерактивний фільм.

    В чому суть – такі ігри затягують, вони нереально класно намальовані, але якщо їх штудіювати, то це на декілька днів – і це прекрасно. Бо надто довга відірваність від реальності просто може призвести до невідворотніх проблем, і це треба розуміти.

    В мене дядько є – успішний манагер, купив Тойоту, двоє дітей на руках, але нещодавно теж підсів на WoW, платний. Але він як я – не знаю скільки він перся з цією грою, десь здається 3-5 місяців, але наче майже до кінця дійшов.

    Я до чого – можна й не бути таким категоричним у відношенні до ігор, достатньо мати власну клепку в голові а не змінювати світогляди, читаючи чужі статті.

  • Іра

    Стаття дійсно варта уваги! Змусила задуматись.
    Так, що я пішла гяляти на природу))))

  • karusko

    мені скоро 45, і говоріть шо хочите , в кінці дороги фізична смерть, і прикинь як ти будеш жаліти , якщо в фізичному житті не пробував грати в комп ігри, а ше варіант коли після кінця мозок працює на спомин і в тебе тільки будуть дурні спогади,