Носитиму на руках ціле життя, або Чи існує кохання?

Прочитавши заголовок, Ви скажете: « Це банально!!!». Знаєте, і Ви будете праві, але кожного дня сотні, тисячі людей задають собі це питання і шукають відповідь: хтось Носитиму на руках ціле життя, або Чи існує кохання?перевіряє на практиці, інший читає хитромудрі книжки. Але найголовніше те, що хтось дійсно знаходить відповідь на своє запитання і приймає її такою якою вона є, а інший розчаровується і починає негативно налаштовувати людей. І тому люди ще досі не можуть відповісти на дане питання. Адже самі заплуталися. Це як папороть у лісі в ніч на Івана Купала, яку всі шукають, але не можуть знайти.

Але виникає наступне питання, чи потрібно поринати з головою у всі ці складності, можливо, всього на всього треба жити не задумуючись про такі речі? Адже виходить, що ми самі ускладнюємо життя, шукаючи інколи неможливі виходи та входи. Проте це речі про які говорять, думають, мріють усі покоління усіх епох. І ми не вправі вказувати, що правда, а, що ні, а тим більше, якщо це стосується сердечних справ. Бо тут найкращий порадник ми і серце.  Адже правду кажуть, що серцю не прикажеш. Якби все чудово не виглядало збоку, але нам це може видатися жахливим, щоб не говорили рідні, друзі…Нас тягне до іншої людини: про яку думаєш, хочеш засинати і просинатися, бачучи її рідні, кохані, близькі очі, без якої кінець кінцем сонце не світить, дощ не йде і відмовляється серце битися…Хтось називає таке явище коханням, хтось закоханістю, хтось дає ще більш мудре пояснення, спираючись на досвід. Але, якби ти не хотів, його відчувають, відчували чи ще будуть відчувати тисячі людей на Землі.  І це чудово.  Адже так прекрасно знати, що на Землі є людина, якій ти потрібен більше повітря, яка марить тобою і зробить усе, щоб твоє життя було прекрасним, чого б це їй не вартувало.

Ми маємо гордитися тим, що крім тварининських інстинктів у нас є душа. І щоб там не говорили, на мій погляд, все таке щось існує, можливо, це і не кохання, але це те, що окриляє людей, робить їх щасливими. І щоб це не було, воно нам потрібне. Бо без цього ми не можемо називати себе людьми, без цього ми станемо роботами, іграшками без батарейок, ангелами без крил, ми просто будемо БЕЗ ЖИТТЯ. Тому бережімо свої почуття, адже саме вони роблять нас такими, якими ми є: без гриму, клоунських масок і егоїстичних посмішок.

  • Тарас

    Не треба перейматись проблемами, які неможливо вирішити. Живіть, а то витратите все життя на пошук неіснуючих відповідей на риторичні питання!

  • Ковальчук Алла

    Дяккую за пораду…але ціле життя нам забивають голову риторичними питаннями, тому інколи так хочеться розставити всі крапки над і.

  • Борис

    не має

  • Тарас

    Борис, чому не має? Може ви ще не зустріли взаємне кохання?

  • Іван

    Воно існує, але в різних виглядах. Адже в кожного своє бачення навколишнього світу. І автор каже правду, що такими речами ми часто ускладнюємо собі життя, хоча завжди є проста відповідь, варто лише поміняти кут зору.

  • Max

    Так, де тут математики? Здається Тарас, той що 3Д-моделіст, має зрозуміти що я маю на увазі.
    Отже, чи існує кохання? Щоб відповісти на це питання, треба спочатку визначити змінну. Що таке кохання? Так, давайте простіше.
    Це взаємне почуття прив*язаності між двома людьми, необхідності співіснування, а також необхідна річ для повного щастя.
    Чи існує таке почуття? Оскільки ми можемо собі представити кохання, оскільки ми віримо, що таке почуття може існувати і ми його можемо переживати, значить кохання існує. Емпіричним шляхом – люди постійно одружуються – не просто так же, та й діти це, як кажуть, “плод любові”.
    Що ще треба для відповіді на це питання?
    Для тих, хто скаже – то може бути не кохання, а закоханість, відповідаю: а що таке закоханість? Це первісне відчуття пристрасті до іншої людини, бажання бути з нею і тяга до неї. Закоханість проходить, інколи переростаючи в кохання.

    Люди, що не розуміють того, просто інколи дійсно заплутуються у власних почуттях. Це суб*єектив, що нав*язується зовнішніми чинниками. Те, що у Вашої матері було три невдалих одруження ще не значить, що кохання не існує.

    Мене от що прикалує. Автор задає питання: Чи існує кохання? Високопарні роздуми, висновки, а потім бац: у людини є душа. Якщо ми піддаємо сумнівам існування кохання, то звідки взяли, що у людини є душа?

  • Шалено сподобалось про те, що вми самі ускладнємо життя, шукаючи якісь входи та виходи! Добротний матеріал, Алло.

  • K. Alla

    Max, а Ви думаєте, що душі не існує? Цікаво…Ви би написали якусь працю про це. Хоча я не знаю, якби це сприйняли віруючі люди…та що тут віруючі, взагалі більша половина людей планети Земля.

  • Max

    Щодо душі я власних роздумів не писав :) Просто дивіться, щось змушує Вас сумніватись в існуванні кохання – чому те саме не змушує Вас сумніватись, що існує душа?
    Щодо мого погляду на поняття душі – я інтепретую її наявність іншими, більш “заземленими” термінами.

  • K. Alla

    Max, кожна людина має власну думку. Хтось користується “заземленими”. а хтось ” незаземленими” термінами. Це його індивідульне право. Але не треба забувати, що ми – люди, і це нас має об*єднувати, щоб там не було.

  • Max

    Це ви до чого? Я забув, що ми люди? Начебто ні.
    А от Ви на моє питання не відповіли.

  • K. Alla

    На яке питання? На те, що змушує мене сумніватись в існуванні кохання – чому те саме не змушує мене сумніватись, що існує душа? На мою думку, це різні поняття, які лише доповнюють один одного. І не в якому разі їх порівнювати не можна. Бо, на мій погляд, душа – це щось більше. Складовими душі є кохання, любов, закоханість, доброта, сміливість, чесність та багато інших якостей. Але це зовсім не означає, якщо людина погана, але закохана, то в неї не має душі.