Невипадкова зустріч!

знайомство

Зима для мене дуже сумна пору року, тому доводиться придумувати якісь розваги самій!

Моя подруга познайомилася з хлопцем у барі (обоє були в нетверезому стан), поспілкувалися, обмінялися телефонами і розійшлися. Майже рік минув з того часу, вони не підтримували зв’язок. І раптом він подзвонив, запропонував зустрінеться. Вона спочатку погодилася, а потім передумала йти, бо не пам’ятала його обличчя. Тут мені спало на думку, що якщо вона не пам’ятає хлопця, то, напевно, і він її забув. Я запропонувала піти замість неї на побачення …

Зустріч пройшла відмінно, він сказав, що саме такою мене і уявляв))).

Усе якось швидко закрутилось. Просиналасья від його романтичних смс, втой час як він уже чекав під моїми вікнами, відвозив і забирав мене з університету. Вечері були прогулянки під місяцем, катання на ковзанах, кава з тістечками, і ніжний поцілунок на прощання в щічку. Десь через місяць я не витримала і розповіла йому правду про наше знайомство. Дуже боялась, що він образиться і ми більше не побачимось. Боялася, адже за цей короткий час уже встигла відчути до нього те, що ніколи й ні до кого не відчувала раніше! Я закохалася!

Та коханий вразив мене ще сильніше. Виявляється, що він також пішов на зустріч замість свого друга. І що це ще як не доля…

Наступного дня, як зазвичай, після університету ми поїхали до улюбленої кав’ярні. Коли я випила перший ковток кави, то помітила на моїй тарілці маленьку записку, на якій було написано: “Ти вийдеш за мене заміж?”.

Нещодавно ми відзначили 5 річницю нашого шлюбу.) Та й досі не втрачаємо можливості подякувати нашим друзям за ту невипадкову зустріч!