Не встидайся – то твоя земля

На вулиці ми дедалі частіше чуємо російську мову, замість рідної – української. А більшість молоді і взагалі необізнані у історії власного народу. Особливо вражає той факт, що патріотичні сили, які б мали боротись з цією проблемою ніяк не реагують, а якщо і приймають заходи, то малоефективні. Так в чому ж проблема? Кожен із нас користується засобами масової інформації. А це: телебачення, інтернет, преса тощо. Саме звідти ми «п’ємо» мільйони чужих думок. Це свого роду психологічний тиск. Адже, як ви мабуть помітили, більшість українських каналів транслюють фільми, телепрограми, ток-шоу саме російською мовою.

Не встидайся - то твоя земля

Це просто збіг чи масове винищення свідомості українського народу? Адже, якщо ви помітили, Україна вже однією ногою стоїть в Росії. І все це завдяки Чорноморському флоту,я кий перебуває в Криму, впровадженню законопроекту про другу державну мову, змінам у освіті, які не покращують, а навпаки притуплюють рівень знань учнів, договори про ціну на газ, хоча в надрах української землі є і свої родовища…

І що дивує, те що російська не здає позицій і надалі домінує в україні, а будь-яка спроба поширення української сприймається образливо, мовляв “діскрімініруют русскій”. Хто дійсно дискрімінований на Україні в плані мови, так це україномовне населення. Та можливо все це пояснюється тим, що завдяки століттям русифікації російська стала для більшості українців рідною! Але попри все це, житель України повинен володіти рідною мовою, незважаючи на свої переконання.

І хочеться закінчити цитатою із пісні «Сам собі країна» гурту Скрябін: «Не твоя вина, що ти батька твого син, а твоя біда не вміти бути ним!!!»

  • Аліна Львовіч

    Авторе, не ображайтесь, але ми не повинні плутати поняття “рідна мова” та “державна мова”. Рідна – це мова, якою людина мислить, мова, якою з нами розмовляла мати, а державна – мова, що є офіційною в державі. Для більшості населення сходу та півдня України саме рідною мовою є російська.
    Звичайно, держ. мову все населення повинне знати хоча б на рівні стандарту, але стримувати вживання російської або занадто активне впровадження української в російськомовних регіонах також, на мою думку, не є доцільним. Ви вірно зазначили: так історично склалося. Я вважаю, що двомовність в Україні –  це цілком природне явище, українська і російська мови можуть спокійно співіснувати, адже не залежно від того, якою мовою людина говорить, ми розуміємо одне одного.
      Я не бачу ніякої дискримінації української тим законопроектом, який тільки те і зробив, що трохи послабив вживання української серед людей, більшість яких не вважають цю мову за рідну. Чим же це погано? 

  • Ксенія Проців

    Аліна Львовіч , як ви вже помітили,ця стаття розміщена в розділі “Точка зору”,а це означає тільки те,що я висловила свою думку і нікому її не нав’язую . Населення України умовно розколоте .Одні виступають “за” українську мову,інші ж “проти”.Зрештою,усім не догодити.На кожен товар є свій покупець.

    • Аліна Львовіч

      Ксенія, розумію. Я також висловила власну точку зору. Дякую за відповідь :)