Не той щасливий… (черпак післядощевих сентиментів)

Ямочка

Не той щасливий, хто бажає кращого, а той, хто задоволений тим, чим володіє.
(Г.Сковорода)

ЯмочкаВсі ми – ловці щастя – прикрашені унікальними недоліками, що їх нам дарувала природа. Кожен і всякий привабливий своєю особливістю: багряною вишнею на торті, родимкою, що наче крихта шоколаду надає обличчю смачної грайливості.

Часто трапляється, що люди живуть примруживши очі від сонця так буцімто воно сліпить та б’є. Але хіба ж воно б’є? Хіба не заграє лукавими промінчиками, перебираючи волосся та шкіру? Розмальовує лик гусячими лапками та підбурює до посмішки, як сьогодні. Примружуємо очі, коли знову бачимо цей зубик, що стирчить наввиперед, наче дике дерево з гірської скелі; коли міркуємо: «мені б таку фігуру…і бажано в комплекті з донжуаном». А згодом вкотре накладаємо на себе обмеження та викарбовуємо тавра недосконалості. А треба ж бо, як у Винниченка – «Краса і сила»… сила із краси. Тільки-но полюбиш світ, як в мить полюбиш і себе в нім. Зненацька з-за спини впаде тягар незадоволеності, камінь, що тягнув до днища. Філософ наш мандрівний з цього приводу висловився так: «Життя зробило все потрібне легким, а непотрібне – важким». Легко глянути на молодечі вуста, а дуже – на ямочки оті, котрі роблять юнок вже такими барвистими.

Пискнути ніби тварина-яка, від задоволення бути живим та й зануритися в експансивну веремію почуттів. Далебі, лементувати мов нескінченна дитина Всесвіту, унікальна і самобутня.

  • Julls

    Неймовірно радію, коли спілкуюсь з ось такими позитивними людьми!
    На жаль ми, особливо жителі великих міст, більш схильні до  депресивних думок, навіть не помічаємо краси. А звідки ж візьметься відчуття щастя та краси, коли оточення кричить про кризи, бідність, політичний бруд та сіру повсякденність? А телебачення та соцмережі нав’язують штучні критерії краси, “правильне” гламурне життя,  якого мусимо прагнути…
    Так, я прагну більшого, ніж маю і навряд зможу колись зупинитись, та інколи притормозити і відчути життя у всій красі не зважаючи ні на що, є саме тим “бальзамом на душу”, що виліковує сердечні рани, приносить неймовірне задоволення. Недоліки нейтралізуються методом перетворення в особливості, такі собі “родзинки”.
    Природа, спілкування, мистецтво, творчість, література, кіно, подорожі…. Скільки всього цікавого!!! Стільки треба всього встигнути зробити!!! Відганяємо смуток і вперед – пізнавати світ і можливості, які пропонує життя.
    Дякую за чудову статтю і позитив, отриманий від теплих сонячних слів!!!