Не коханка я, не коханка, я кохана, кохана твоя

Не коханка я, не коханка, я кохана, кохана твояТак вже історично склалося, що проблема любовного трикутника займає досить стійку позицію чи не в кожному суспільстві. Ну і тут, звісно, хотілось би докладно зупинитися і просмакувати ще раз всі переваги і недоліки такої неоднозначної ролі в житті багатьох людей, як коханка. А оскільки, так чомусь повелося, що у більшості повнолітніх представників нашого суспільства на слово «коханка» виникає реакція аналогічна асоціаціям і реакції на слова: Чикатило, Армагедон, Фредді Крюгер, глобальне потепління, озонова діра і чорнобильська катастрофа на атомній електростанції, то спробуємо розглянути цю геометричну фігуру емоційного забарвлення і трьома не зовсім гладкими і не завжди рівними кутами очима «розлучниці». І якщо вже так трапилося, що для когось ви стали нічним кошмаром, а для чоловіка цієї «когось» віддушиною в сімейному житті, якщо ви коханка, то вам сюди.

Відразу скажу, що оскільки головних жіночих ролей всього дві і позиція жертви вже зайнята (не сперечайтеся, вона в черзі по вашого чоловіка стояла перша!), то вам не залишається нічого іншого, як: або змиритися з роллю «поганий поліцейський», або постійно намагатися довести всьому світу, Йому(!) і собі в першу чергу, що у вас багатий внутрішній світ, коні, як писав класик, не винні і он сам прішьол, як екранізував свого часу інший класик.

Отже, переваги:
Великий плюс вашого становища в тому, що ви – НЕ дружина (так, так, я не помилилася, саме плюс, позитив, перевага); ви не дружина, а Україна, не Росія, якщо вірити другому і йому ж таки третьому Президенту незалежної нашої держави … і хоч би як одна чи інша не старалася, нею не буде…

Ви з ним не одружені і тому офіційної ролі першої леді вам не бачити як своєї спини. Ви не будете урочисто представлені «королівському двору», тобто ні з сім’єю, ні з друзями вашого єдиного і неповторного ви не познайомитеся (за умови, що ми розглядаємо ситуацію коханки у класичному її вигляді, бо ж самі розумієте, збочення бувають різні). Ви не маєте повноважень хоч і на вухо, але привселюдно сказати коханому на гулянці: «Тобі вже досить». Також вам не дозволені на його ж таки адресу фрази на зразок: «Чому так довго?» і «Що це за помада на комірі?», «Не розкидай по квартирі свої шкарпетки»; фрази на кшталт: «розлучення і тумбочка між ліжками» чи «ну все, тепер будеш 3 ночі без солодкого» вважаються як мінімум неактуальними, а вираз «не сьогодні, у мене голова болить» – і зовсім табу.

Але при всьому цьому у вас є повне право, всі можливості і, сподіваюся, дані, щоб вести політику «сірого кардинала»: і питання потрібні вирішуються і відповідальності на вас немає…Ви відкриті до нових знайомств, вільні у своєму виборі, ви завжди маєте вільний час після роботи і не мусите ні з ким узгоджувати, де, з ким і як його провести, і тим більше не зовбов’язані ні перед ким звітувати, чим ви займалися до третьої ночі поза межами вашого спільного кубельця – ви ж бо не дружина, той як з гуски вода з вас…

Тепер з приводу «я знову сама на вихідні і свята». Припиніть себе жаліти, а краще присвятіть вільний час собі коханій – є мільйон різних справ, про які сімейна жінка тільки мріє, а іноді навіть не здогадується про їх існування: відвідайте салон краси, spa-салон, басейн, фітнес-центр, запишіться на курси вивчення монгольської мови, на курси карате чи боксу, почитайте книжку, зустріньтеся з друзями, чи просто випийте на самоті гарячого какао і полежіть під ковдрою, або прогуляйтеся парком, почніть колекціонувати марки чи відвідайте нарешті стрип-клуб…

А ще можна здобути другу вищу освіту, знайти додаткову роботу, стрибнути с парашутом, навчитися вишивати чи робити орігамі. Можна зайнятися ще бозначим, адже серед занять «абичим – аби про нього не думати» вибір більш ніж широкий…а там, дивись, і вихідні пройдуть…

Далі про більш приземлені речі…Чи відомо вам, що 90% одружених пар не витримують співіснування разом і подають на розлучення саме через випробування, які кожної миті їм підкидає підступний дядько Побут? Решта 10%, як ви вже правильно здогадалися, через сімейну зраду…

Ну може, й не 90, і, можливо, інститут статистики захоче зі мною подискутувати з цього приводу, але точно знаю – у домашній рутині потонуло не одне зразкове подружжя…Вам же тут боятися абсолютно нічого! Ніяких тобі брудних сорочок, шкарпеток чи інших інтимних предметів його гардеробу не зіпсують романтики ваших почуттів… Максимум, що ви можете зробити, це піднявшись на пальчиках однієї ноги, кокетливо закинувши другу, допомогти зав’язати йому краватку…нагадавши при цьому, що у вас є ще багато інших прихованих талантів…

Готувати вам теж не доведеться, оскільки той ліміт часу, який відведено вам для зустрічань, зовсім не дозволяє витрачати його на таке примітивне заняття як поглинання продуктів – їмо, щоб жити, а не навпаки… До того ж ваші святі обов’язки зробити так, щоб ваш суджений з величезним апетитом зісмакував те, що вже давно чекає на нього на столі вдома. Тож не займайтеся дурницями, шукаючи шляхів до його серця не там, де вони прокладені, тим більше, якщо їх туди вже протоптали до вас.

Ну і ще одне очко на вашу користь по частині побуту – ви завжди виглядаєте як жінка на мільйон доларів. У вас зажди ідеальна шкіра, зачіска і манікюр. Ви ніколи не буваєте розхристаною, заспаною чи незібраною. Заляпаний халат і бігуді – це, вибачте, реквізит, який перейшов у користування разом із роллю ображеної сторони до його дружини, а вам, якщо вже й дано носити імідж безсердечного стерво, то лише з високо піднятою головою і ідеальною укладкою на ній…

А тепер увага, важливий момент – ваш емоційний стан завжди в порядку, бо вам не треба влаштовувати жодних сцен ревнощів – ви ж-бо завжди знаєте, де після роботи чи під час робочих поїздок знаходиться ваш коханий, і з ким він вам зраджує… на відміну від…

  • Нічого не зрозумів.
    1. Авторка мала досвід коханки? Дуже цікаво про це було б почути.
    2. Авторка була заміжньою?
    3. Авторка звертається до уявної коханки, розповідаючи їй про її життя. Хіба вона сама не знає, яке її життя і що їй робити? Логічніше було б звертатися до дівчат і розповідати, які переваги й недоліки життя коханки.
    4. Зі слів авторки вигадана коханка жаліє себе і, можливо, навіть ходить в халаті з бігуді по хаті. Чому?

    Коханка – це не лише жінка на стороні у заміжнього чоловіка. Це може бути такий вид стосунків, коли в обох нема часу на родину та якісь обов’язки, а хочеться сексу по дзвінку. Або ще щось, що прийнятне і задовольняє обидві сторони. Варіантів безліч же.

    • Nata Kulchytska

      Дякую, відповідатиму ось так:
      1) автрка має багато подруг,серед яких були і ті, хто мав такий не зовсім солодкий досвід. Якщо цікаво почути далі -вся ця тема зараз розвинулася у невеличку жіночу  іронічну повість.
      2) Авторка є заміжньою, за чоловіка має прекрасного взаємно кохаючого чоловіка (перепрошую за каламбур)
      3) авторка звертається до збірного образу коханки, роль якої чомусь завжди розцінювалася виключно як bad guy, і ніхто ніколи не задумувався, що, можливо, ця жінка просто закохалася не в того чоловіка,  що вона також людина і що у неї є мама.
      4)Усі ми жаліємо себе, особливо, якщо мова заходить про нестачу любові. Ситуація коханки не з приємних, бо вона жаліє себе, можливо навіть, ще більше ніж усі інші, оскільки не має права на офіційні почуття як і права на те, що хтось інший крім неї самої захоче її пожаліти..

      Варіантів, дійсно, безліч. Кожен обирає свій. Стосунки на стороні це не завжди викллючно секс…

      • Знову ж таки, “Ситуація коханки не з приємних” не в*яжеться з позицію “Варіантів безліч”. Далеко не всі коханки жаліють себе. Наприклад, якщо заміжня жінка є коханкою, то нестачі любові нема, є нестача сексу, і роль жінки для одного й коханки для іншого її цілком задовольняє :).

        Може розкажете окремою статтею “невеличку жіночу іронічну повість”? :)

  • Nata Kulchytska

    я ж і кажу – вріантів безліч. Я описала той, де вона -коханка, він – одружений чоловік.
    Насправді, вважаю, що усі троє є повноцінними учасниками ситуації – чоловік, коханка і дружина.
    Коли має місце нестача любові, виникає і нестача сексу також.
    Щодо більш розширеної версії цієї теми, то “опус” наразі перебуває на стадії першої моєї вичитки під назвою “що з того вийшло”, далі – літредагування і, можливо, тоді зможе вже вийти десь на люди.
    Успіхів! і дякую за цікаву дискусію

  • Prominchyk

    Не скажу, що на всі сто погоджуюсь зі статтею… Скажімо, 50 на 50. Просто у ролі коханки може опинитись кожна: заміжня, незаміжня… І в різні періоди життя (до того, як стаєш коханкою і після того) статтю можна сприймати по-різному і свою роль теж. Особисто я не хотіла б, щоб у мого чоловіка була коханка. І не хотіла б бути коханкою. Хоча колись мало нею не стала (ще до одруження), при тому, що є у мене один непохитний життєвий принцип – НЕ ЗВ”ЯЗУВАТИСЬ З ОДРУЖЕНИМИ!!! Біль від того, що мало не опинилась у такій ролі – залишився. Мабуть, назавжди. А ще, не хотіла б я знати, що відчуває жінка, у чоловіка якої з”явилась коханка.

    • Мені теж важко зрозуміти таку ситуації з жіночої точки зору та зрада завжди неприємна річ.