Назар Федюк: «На сцені живу тільки музикою»

Назар Федюк: «На сцені живу тільки музикою»Хто сказав, що класична музика нудна і не сучасна? Цього вечора у залі Львівської обласної філармонії можна було переконатися у протилежному, зустрівши представників різних вікових категорій. Класична музика об’єднує людей різного віку, бо головне в ній – пройнятися настроєм, відчути її зміст. Не менш важливим є і професійність виконавців. На сцені – Молодіжний академічний симфонічний оркестр “INSO-Львів” під диригуванням Юрія Бервецького. Соло на скрипці виконував 19-річний скрипаль Назар Федюк, лауреат численних міжнародних премій та всеукраїнського конкурсу. Нам вдалося поспілкуватися з Назаром.

– Назаре, коли ти вперше взяв у руки скрипку?
Все почалося у п’ять років. Бабця відвела мене у музичну школу в Стрию. Спочатку, щоправда, мені не дуже подобалось, мабуть, як і усім дітям вчитися у такому віці. Вже свідомо захотілось грати в 10-11 років і згодом я поступив у Львівську музичну школу-інтернат імені Соломії Крушельницької. Саме там продовжував вдосконалювати музичну майстерність.

– Де тобі важче виступати: на сцені рідної філармонії чи на відомому міжнародному конкурсі?
Важко відповісти. І вдома теж велика відповідальність, бо дуже багато знайомих серед глядачів. Але водночас і приємно, коли бачиш друзів і рідних, які прийшли до тебе на концерт. А на конкурсах навіть легше, бо ти не знаєш тих людей і можеш повністю не перейматися тим, що вони подумають і граєш із задоволенням.

– На сцені ти виконував музику Моцарта. З чим в тебе вона асоціюється?
Моцарт… Оскільки він писав ці твори, коли був молодшим за мене, йому було близько шістнадцяти, тому така музика більш наївна, дитяча в хорошому значенні цих слів, але і вишукана водночас, пронизана сумом.

– Ти багато подорожуєш. Які міста тебе вразили найбільше?
Останнім часом я був у Ризі, мені там сподобалося, дуже красиве місто. А найбільше мене вразив Відень. Це наша колишня столиця, Австрійської імперії. Відень, мабуть, саме такий, яким би мав бути далі Львів.

– Як ти ставишся до різноманітних талант-шоу та участі в них?
Інколи на талант-шоу потрібне більше шоу, ніж талант. Тому, я вважаю, що у класичній музиці потрібно дотримуватися тих правил, які століттями вже витримані та не робити «цирків» на сцені.

– Як ти борешся з втомою? Що допомагає вийти на сцену у важкі хвилини?
Стараюся виховати внутрішній стержень , бо дійсно потрібно вийти на сцену. А на сцені вже це забувається і втома відходить на другий план, тоді живу тільки музикою.

– Чим ще цікавишся?
Крім класичної музики ще інша музика звісно (посміхається). Слухаю рок-гурти «Muse», «Nickelback», львівський «Океан Ельзи» та багато інших. Залежно від настрою, тоді немає значення, хто виконавець. Головне, щоб це була якісна музика, добре зроблена та справді вражала. Різні типи, наприклад, рок. Люблю спорт, особливо футбол, теніс. Також мене цікавить живопис, різна література.

– Які твої улюблені книги?
Зараз мій улюблений автор – Бернар Вербер, це французький письменник, який зараз вважається найпопулярнішим у Франції і загалом у Європі. Останнім часом дуже «підсів» на його книжки, в мене є майже повна колекція його творів. Мені дуже подобаються його домисли, чимось схожі на Ніцше, який теж мій улюблений автор. Він досить цікавий, справжній. Останньою книгою, яку я прочитав був «Рай на замовлення», автор також Вербер. Останні кілька місяців тільки його і читаю.

– Чого прагнеш ще досягти?
Найбільший для скрипалів конкурс – це конкурс імені королеви Єлизавети в Бельгії. Отримати премію на ньому – найвища ступінь майстерності. Він є найбільш вагомим, найвизначнішим для музикантів. Після перемоги на ньому життя стає яскравішим і всі дороги перед тобою відкриті. Звичайно, я мрію виступити на цьому конкурсі. Коли приїжджаєш в Брюссель, кожна людина живе ним, це як чемпіонат світу з футболу. Він якраз скоро буде відбуватися. Як у нас Євро 2012 проводитиметься місяць, так і в них він триватиме весь травень. Як жартував колись відомий музикант Ієгуді Менухін, коли він зайшов у таксі і таксист почав допитуватись у члена журі, чому він зробив такий вибір, бо йому подобався інший учасник. Менухін був вражений, наскільки популярним є цей конкурс.

– Як можна популяризувати класичну музику, зокрема серед молоді?
Потрібно просто ходити на якісні концерти, а якщо виступатиме хороший виконавець, то навіть класична музика, незважаючи на те, що вона не настільки популярна, захоплює. Якщо запрошувати справді хороших виконавців, то люди приходитимуть і отримуватимуть насолоду від музики.