«На сосиски»

Скоро вихідні, а ти не знаєш чим зайнятись? Є звичайно варіанти, можна влаштувати тур нічними клубами міста, попойку з друзями, сонний вік-енд, перегляд всіх серій «Зоряних війн». Натомість є ще один цікавий варіант. «На сосиски», так зветься одне з можливих часопроведень.

Що для цього потрібно? Не дуже багато, але все ж таки певний набір потрібно мати. Для початку потрібен більш-менш справний велосипед. Його можна купити, його вже можна мати десь в гаражі, сараї, в баби в селі. І не варто заморочуватись, скільки передач або скільки амортизаторів на цьому велосипеді, головне це мета, а велосипед це лише засіб.

Наступний необхідний атрибут «Сосисок», є такі самі друзяки з двоколісними агрегатами. Далі при наближенні неділі, домовляєтесь з ними що в неділю, кров з носа, всім бути о 10:00 біля якогось супермаркету. Зрозуміло, що когось одного прийдеться чекати до 10:40.

Отже є шановний запізнілий, всі скидаються по 20 грн. в «касу», і хтось йде на закупи. Беруться будь-які сосиски, раджу мисливські, кетчуп, лаваш, можна ще якогось помідорогірка прихопити, попити, кому що, але багато пива не варто брати, бо важкувато буде потім. Все гарно пакується в рюкзаки. І…

І їдеться в місце заплановане на тижні перед покатулькою. Як я вже казав для початку ідеально до 10 км в один бік. Якщо цей маршрут буде включати в себе ще й оглядово-краєзнавчу  програму, то це взагалі шик.

Отже з цим всім ви висуваєтесь на маршрут. Через годину-півтори ви попадаєте на заплановане місце, очевидно що по дорозі ви намотаєте лишніх два кілометри, оскільки немає таких людей, які не зустрічались з дядьком блудом.

Прийшло діло розпалювати багаття, і тут ви розумієте як би не курящий друг Вовка, то ви б і не мали чим розпалити вогник. Це вже наступного разу сірники будуть першим що буде у вас в рюкзаку на таку неділю.

Далі думаю пояснювати не потрібно, тут вже в кого як в компанії. Буде весело.

Ну і фотоапарати, не забуваємо фотоапарати. Адже як чудово буде побачити фоти, того як курящий друг Вовка, пробив колесо, а про латки і клей ніхто навіть і не подумав, то вже всі мусіли йти пішки, а потім ще й дощ почався, всіх намочило, добре хоч фотіки поховали в кульки.

А наступної неділі захочеться повторити. Але вже з сірниками і латками, і заїдете ви вже не на 10 км а на 20, і так неділя за неділею, і ви вже стримаєте шампур з мисливською ковбаскою, на карпатському хребті, крізь який проходить найвисокогірніший тунель України, або у лісах Польщі, або на просторах Криму. І на відстані не 20 км від дому а 220, 520, 1020. І і головне, що дві складові лишаться не змінними, або будуть примножуватись, це задоволення, та друзі.

Катайтесь….