Музей партизанської слави

Путивльщина здавна відома своєю славетною культурною спадщиною. В цих краях Ярославна зі сльозами на очах проводжала свого бравого мужа Ігоря на битву, тут започатковували своє існування численні монастирі і церкви, а круті береги Сейма продовжують навіювати свою нескінченну тиху пісню.  Двадцяте століття , зокрема Велика Вітчизняна Війна, назавжди змінили ці края. В результаті жорстоких боїв партизани дали достойну відсіч фашистським загарбникам, і звідси почався оспіваний у книжці  ” Від Путивля до Карпат ” військовий похід . Щоб молоде покоління не забувало,  якою ціною давалася боротьба за кожен клаптик української землі, був створений музей Партизанської слави у славетному Спадщанському лісі.

Музей партизанської слави знаходиться на лісовій галявині в центрі Спадщанського лісу. Його було відкрито в 1956 році на місці розташування колишнього партизанського штабу. У вересні 1971 року з нагоди святкування 30-річчя початку партизанського руху на Сумщині експозицію було розміщено в новому, спеціально збудованому приміщенні.

У трьох експозиційних залах відвідувачі мають змогу простежити шлях з`єднання партизанських загонів Сумської області під командуванням С.А. Ковпака і С.В. Руднєва від Спадщанського лісу до далеких Карпатських гір. Серед експонатів можна побачити особисті речі партизанів, зразки зброї, фотографії, документи тощо.

Перший розділ експозиції присвячений бойовій діяльності ковпаківців на території Сумщини, яка розпочалася у вересні 1941 року. Під час цього рейду окремі партизанські загони об’єдналися у могутнє з’єднання. Своєрідність партизанського побуту передає макет землянки штабу. До уваги екскурсантів також міномет, підривні засоби та один з найцікавіших експонатів музею – тачанка С.А. Ковпака, подарована легендарному командирові мешканцями одного з білоруських сіл.

Матеріали другого розділу розповідають про рейд Сумського партизанського з’єднання на Правобережну Україну, здійсненого з жовтня 1942 по квітень 1943 рр. Схеми та документи переносять відвідувачів до героїчних подій «рейкової війни». Діорама ілюструє визначну партизанську операцію «Сарненський хрест». У цьому залі представлено знаменитий кулемет «Максим», партизанські трофеї, серед яких каски, футляри від німецьких протигазів тощо.

Наступний розділ музею висвітлює героїчний і, водночас, трагічний Карпатський рейд, який відбувся влітку 1943 року. У неймовірно важких умовах партизанам вдалося нанести удари по нафтопромислах Дрогобича і Станіслава. У жорстоких боях полягло і пропало безвісти багато народних месників, серед них – комісар з’єднання генерал-майор С.В. Руднєв. Завдяки плівці, відзнятій кінооператором Борисом Вакаром, безцінні фотографії відтворюють нелегкі партизанські будні у глибокому ворожому тилу.

Завершують експозицію велика діорама «Бій партизанів із фашистськими танками» і майстерно виконані вишивкою гладдю портрети командира партизанського з’єднання, двічі Героя Радянського Союзу генерала-майора С.А. Ковпака та комісара – Героя Радянського Союзу генерала-майора С.В. Руднєва роботи Т.В. Левицької.

Неподалік від музею розташований майданчик військової техніки різних часів, від довоєнних гармат і паровоза до сучасних літаків-винищувачів та безпілотних крилатих ракет. Це – Музей військової техніки, створений за сприянням місцевої влади у 2000-х роках.

Підготувала студентка 1 курсу Інституту Журналістики Менжуліна Юлія