Мовний бар?єр сучасності

Постер додав редактор)

Після розпаду СРСР багато чого змінилось, насамперед початок нової ери – ери змін, ери ворогування двох країн і просто змагання між собою. Україна та Росія – зовсім різні традиції, звичаї, люди, думки та мова. У цьому невеличкому дописі хочу зачепити останнє…

Мова…На ній грунтується все, від розуміння до культури. Чому ж східна Україна сильно різниться без Заходу? Мова, вплив Росії та інші чинники суттєво впливають на мовний бар?єр та політичні вподобання українців. «Брат іде на брата»,- співає лучанин Сашко Положинський в одній із своїх пісень. Саме ця цитата відкриває завісу політичної нестабільності та сучасну ситуацію в країні.

Не думаю, що українці не розуміють значення традицій, мови та просто народних звичаїв. Давайте, зробимо так аби наші нащадки і не чули про двомовність, говорили лише рідною мовою – українською. Було б добре якби в школах вчили патріотизму, адже сучасні школярі навіть не думають про значення та особливість цієї проблеми. Просто захоплює щирість та відкритість справжніх українців, на превеликий жаль у більшості випадків поки що лише «західняків».

“Для чого мені це удосконалення, я ж і без нього добре знаю українську?», – після прочитання запитає себе пересічний читач…Тримайте відповідь: ми маємо не лише «знати мову», але й володіти нею чисто, без русизмів та неприємного суржику. Над останніми трьома речами повинен (ні!не повинен!а просто змушений!!!) задуматись кожен та зрозуміти, що у цих словах і закладена суть есе.

Особисто я хочу, щоб кожен приміряв на собі моє життєве кредо: «Зроби себе сам і допоможи іншим!»

Подача автомобиля в указанное время по самым низким тарифам. Оптимальное такси в вашем городе. Мы экономим Ваше время и деньги!
  • Юрій Гай

    Не думаю, що українці не розуміють значення традицій…
    а пора було б )))
    і ще одна, не нова(мені вже давно набридла) тема “москалі енд Ко!”

    Ну якщо Ви всі такі патріотичні, то прошу вас в серце (забуте всіма напевно) українського патріотизму – ЧИГИРИН!!!
    Там є Богданова гора, там є багато того, про що книжка не каже, там є купа роботи, яка чекає рук волонтерів.Починаючи від прибирання території цієї таки гори, до впровадження повноцінної реконструкції колишнього дітища української волі.
    Заявляти “який я україномовний” може кожен, а от безкоштовно попрацювати для блага всіх – не кожен.

  • Meduza

    Мене більше хвилює те, що все меншеє тих людей, кому потрібна українська мова. Адже молодь говорить переважно російською мовою. Навіть якщо дитина з україномовної родини приходить до школи, вона спілкується переважно росіською мовою з однолітками. Та й в українських школах нерідко вчителі переходять на російську, щоб легше пояснити предмет.
    Діти більше читають зарубіжну літературу, а українську навіть і не відкривають.
    То як показати молоді, що їх рідна мова ніяк не гірше російської, як зацікавити україномовними книжками? Навіть якщо дитина хоче розмовляти українською, вона потрапляє у російськомовне середовище і поступуво теж переходить на цю мову. То як цьому протидіяти?

  • Ірина Затинейко-Михалевич

     Мова рідна, яка звучить з колиски, не зітреться жодним чином навіть у російськомовному середовищі. Адже мова – це стержень громадянина, то як його зламати? Це ж тоді пожиттєвий інвалід!
    Чому постійно у нашій державі постає питання: українська чи російська мова? Коли вона – настільки органічна, настільки довершена, розкішна, багатогранна…перелік буде в мене безкінечний!
    Я родом із західної України. де питання мови взагалі не є спірним, чи проблем. Але ось вже два роки, як живу у Києві…Мене так болить за нашу МОВУ…(((

    • Ви, мабуть, не жили на Сході. Там болить ще більше і головне, що мало кому болить.