Монологи наодинці

Монологи наодинці

Монологи наодинціГоворити тою мовою яку чуєш в собі. доводити потрібно тільки собі. всі спроби довести щось кому б то не було – марна трата часу плюс купа проблем. Доведи собі, і всі навколо без зайвого тебе зрозуміють. відчуваю багато зайвого в собі. великі літери як правлячі класи. Деякі з*являються першими, другі після них, наступні стають наступними, останні – останніми. але ж перші залишаються першими. як залишився першим едісон, як залишився мєндєлєєв. (треба змінити дещо вище..”великі літери, як генії..”) дуже багато зайвого. деякі великі літери починають слово.великі літери завжди на початку. вони починають рядок, слово, речення. але ж починати завжди треба з малого..чи не так?.. а коли генії залишаються в історії, ставиться крапка. і починаються нові великі літери.

Ще є один нюанс. що таке “кома” в житті геніїв і дегенеїв. вона є індивідуальність. бо індивідуалізує. а після крапки будуть нові великі генії. вони будуть помітніші за попередні. і потрібніші. так їх і цінити будуть. але вони наступники наступні на ступні у перших. все модифіковане створює іллюзії. в нашому житті не залишилось нічого живого. навіть ми самі як коробки зі сміттям. і дуже багато зайвого… доводити собі.. і зрівняти всих. ні малих ні великих. порівну всим, і кожному себе. в мені повинно бути щось одне. і не бути йому великим чи малим. треба знайти головне. і коли кожен знайде в собі головне, він знайде відповіді на всі питання….до чого всі ці великі й малі…тільки роздуми..

Крещендо.деменуендо.реприза. з життям пов*язати можна все. все навколо системне. і бридке коли системне. цікаве бо на початку здаеться поза всяких систем. але ж системне. і коли живеш не системно навіть організм сприймає це як загрозу. і хворіє. хворіє системними хворобами. лінь. системна лінь. це найгірша із системних хвороб. віднині вживаю не “система” а зв*зок. бо кожна система – зв*зок. і навіть всі зв*язки пов*язані. і самі без себе не можуть. тому – жити в системі системно. або жити в зв*язках зв*язно. чи зав*язати системи?…циклічні системи..все повторюється.але нічого не збігається. бо систему модифікуємо. модифікуємо бо великі й малі. а кожні наступні великі ще іллюзорніші. бо не перші.

Досконалість. – слабке місце великих. хворе та родюче місце малих. досконалість – не модифікація. бо повинно бути щось одне. постійне і не змінне. системне і зв*язне. абсурд. висновки втрачають сенс бо все навколо має коло. ось вам і вічний двигун. генно модифікований.

P.S. Стосовно індивідуальності – для справжнього українця найкраший її прояв то є купити вишиванку або вишиту сорочку та вдягати її час від часу не цураючись справжніх традицій.