Молодіжна політика та молодь у політиці

Вирішив приділити увагу такому напрямку, так як ця проблема, проблема взаємодії сьогоденної влади та молоді, торкається майже кожну молоду людину. Я сам тривалий час займаюся молодіжною політикою, і бачу, в якому русі продвигається робота з молоддю ( чого вартий «Рік молоді» ).

До головних завданнь державної молодіжної політики належать:

– вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій для повноцінного соціального становлення та розвитку молоді;

– допомога молодим людям у реалізації й самореалізації їх творчих можливостей та ініціатив, широке залучення юнаків і дівчат до активної участі у національно-культурному відродженні українського народу, формуванні його свідомості, розвитку традицій та національно-етнічних особливостей;

– залучення молоді до активної участі в економічному розвитку України;

– надання державою кожній молодій людині соціальних послуг по навчанню, вихованню, духовному і фізичному розвитку, професійній підготовці;

– координація зусиль усіх організацій та соціальних інститутів, що працюють з молоддю.

Якщо простежити весь ланцюжок взаємодії держави та МГО, ГО, які працюють з молоддю, то основною проблемою є брак коштів, і після цієї відповіді держава розводить руками та говорить : «Шукайте спонсора».

Чи це мені так здається, чи ні, але результат на лице – держава не виконує, та фізично і матеріально не може реалізувати національну програму по розвитку молоді. Подумати тільки : громадяни нашої країни (особливо у віці від 14 до 18) не в повній мірі можуть розраховувати на поміч. Я говорю про проблеми освіти, розвитку культури, виховання, вступу до ВНЗ, оплата контракту (так як знайти роботу молодій людині досить важко), працевлаштування, виробнича практика та ще безліч проблем …

Велика шана та повага тим лідерам ГО, МГО, які по при всі негаразди та труднощі все ж таки опікуються проблемами молоді, знаходять спонсорів, та реалізовують проекти по розвитку молоді.

Як гадаю я, та ще багато моїх знайомих, до державного управління (в значній мірі) повинні прийти ровесники держави, бо діла не буде… Або треба знаходити компроміс, або навчити наших «Молодих» політиків думати за молодь, а не за себе.

Звичайно, дехто із Вас може зі мною не погодитись, і сказати, що молодь сама може себе відстояти, і поміч держави їй вже не потрібна. То скажіть : «Що Ви особисто вже зуміли самотужки зробити?»