Ми молодь XXIст. Ми ваша гордість!

Ми не цінуємо друзів і взагалі усіх людей які нас оточують. У всьому шукаємо вигоду,адже як інакше? Гроші є найважливішою цінністю. Це страшно,але це дійсно так. Нам байдуже де наші батьки візьмуть кошти на новий айфон чи планшет,але ми прагнемо отримати ці речі. Для нас речі стали важливішими за людей. Так ми така черства,невихована,егоїстична молодь XXI ст,але ви не маєте права нас осуджувати. Це ви з нами таке зробили! Це ви нас виховали такими,принаймі, вам здається,що ви нас виховували. Насправді ж, у вас,

Ми молодь XXIстМи не цінуємо друзів і взагалі усіх людей які нас оточують. У всьому шукаємо вигоду, адже як інакше? Гроші є найважливішою цінністю. Це страшно, але це дійсно так. Нам байдуже де наші батьки візьмуть кошти на новий айфон чи планшет, але ми прагнемо отримати ці речі. Для нас речі стали важливішими за людей. Так ми така черства, невихована, егоїстична молодь XXI ст, але ви не маєте права нас осуджувати. Це ви з нами таке зробили!

Це ви нас виховали такими, принаймі, вам здається, що ви нас виховували. Насправді ж, у вас,”дорослих”, просто не вистачало ніколи часу на нас. Ви працювали на роботі, звісно, думаючи,що цим ви покращите наше життя. І так, це частково правильно, адже ми собі ні в чому не відмовляли. Але у вас не вистачило часу на просте спілкування з нами. Розмова, порада, співчуття, розуміння – це все неймовірно важливі речі. Ви не звернули на це уваги.

Так, ви нас одягали, годували, навчали, точніше платили чужим людям за наше навчання. На що ви розраховували? На вдячність? Так, ми вам безмежно вдячні за ті речі, які ви нам купували, за ті гроші завдяки яким нас навчали, лікували.. але тепер ви нам кажете, що для нас речі важливіші за людей? Це ж ви нас привчали з дитинства до такого.

Ви вважаєте,що ви нас виховували? Усе що ми знаємо – ми навчилися у друзів, знайомих, з інтернету. Проходив час і ми набували певний досвід, певні знання. Ми вчилися на власних помилках, адже нам ніхто не казав як правильно поступати у тій чи іншій ситуації. У вас не вистачало часу на просте спілкування з нами.. і тепер ви кажете, що ми невиховані і самозакохані? А нас просто не навчили як можна інакше.

Ви призираєте те, що ми вживаємо алкоголь, сигарети, наркотичні речовини, але це ми з вас брали приклад. Ми народилися “чистими” – без будь-яких знань чи досвіду. Ми хотіли дізнатися правила суспільства. Ви нам їх не пояснили. А що залишалося нам? Ми просто спостерігали за іншими,за суспільством загалом – і ось чому навчилися.

Ви осуджуєте нас за все це, але ж це ми від вас навчились, від “дорослих”. Ви називаєте нас пропащим поколінням, але перш за все – це ви винні у тому, що ми виросли такими. То чого ви очікували від нас?

Ви хочете усе про нас знати, ставите певні обмеження ,заборони і постійно нам у всьому дорікаєте. Та вже пізно! Тепер від вас нічого не залежить. Ви запізнились. А все могло бути інакше, варто було лише десь там, у нашому далекому дитинстві, просто нас вислухати, спробувати зрозуміти, підтримати, але ж ні! Для вас робота, гроші, статус у суспільстві – стоїть на першому місця, а живе спілкування з дітьми – десь позаду.

Ми – молодь XXIст. – наслідок ваших невмілих спроб виховання. І тому саме ви просто не маєте права нас осуджувати. Ми ваша гордість! Цінуйте нас такими – якими ми є завдяки вам.

  • Tod

    Насправді досить суперечливе точніше відностен питання. Не від гарного життя люди витрачають на роботу купу часу. Щоб “одягти, нагодувати, навчити” треба докласти багато зусиль. Ситуації різні бувають – комусь вдається суміщати сім’ю і роботу краще, для когось це проблема.

  • Віктор

    Ви – лише частка молоді, розбещена, егоїстична, гнилувата, та, що вважає що їй всі винні, та, що не цінує того нереального вкладу, що в них зробили батьки – вам усе мало, ви не знаєте поки що, чого варті, скільки часу і сил, ті гроші. Батьки приходили і падали від втоми – але вам треба всього і зразу. Вони вас виховували, але ви вважаєте, що все від друзів чи знайомих.
    Але знаєте, що найголовніше – ви – не вся молодь. Вся молодь не така, не наскільки нікчемна, не погрузла в самовиправданні, мільйони молодих не курять, хоч батьки курили, не пють, заробляють, стараються, ростуть, і цінують батьків більше свого життя. І вони не давали вам права говорити від їх імені. Я не давав вам права говорити від мого імені. Ви просто частка, безвільна частка тих, хто молоді. Навчіться говорити Я – що б не сталося, як би вам не хотілося знайти винних – батьків, політиків, однолітків – завжди говоріть Я. Навіть якщо інші також винні, говоріть Я. З часом ви відчуєте зміну в сприйнятті людей, і зрозумієте, які ви зараз нікчемні, які безглузді і смішні.