Міністерство освіти та науки України. Реформи

Як було анонсовано, сьогодні виходить нова рубрика: “Точка зору,” в якій будуть статті громадських діячів, засновників спілок та організацій, директорів компаній, активністів та інших людей, які мають, що сказати та будуть виражати свою думку щодо тих чи інших подій, проблем.

Стаття від Глінського Артем Сергійовича.

Міністерство освіти та науки України є центральним органом виконавчої влади в сфері освітньої діяльності на Україні, забезпеченні розвитку освітнього, наукового та науково-технічного потенціалу України, Забезпеченні інтеграції вітчизняної освіти і науки у світову систему із збереженням і захистом національних інтересів.

Окрім освітньої діяльності МОН бере участь у розробленні норм і нормативів утримання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Таким чином, міністерство, окрім освітньої сфери, турбується про комфортність соціально-незахищених категорій учнів, студентів.

Міністерство, як контролюючий орган освіти на Україні, веде роботу щодо збереження всіх навчальних закладів. Але, на превеликий жаль, деякі навчальні заклади в умовах економічної кризи та недобору абітурієнтів, були позбавленні ліцензії для підготовки учнів, кваліфікованих робітників, студентів.

За останній час МОН провело низку реформ у сфері освіти. На перший погляд вони здаються дуже вдалими та доцільними. Але на практиці визнаються зовсім інші речі.

Якщо взяти за приклад реформування загальної освіти, в питанні проведення 12-ти річного перебування в загальноосвітній школі замість старої системи навчання 10 років, то можна спостерігати дуже цікаві речі. Здавалося б, що ці 2 роки повинні облегшити навчання в школі шляхом зменшення навчальних годин. Але, років навчання стало більше, і годин навчання також побільшало, що в свою чергу в значній мірі впливає на здоров’я самих учнів. За статистичними даними, діти, які пішли до школи в 2007-2008 році зіткнулися з проблемою дуже швидкому погіршенню зору. Основною причиною цього являється те, що діти стикаються з новим матеріалом, розумовими навантаженнями в тому віці, коли молодий організм ще не встиг сформуватися. Тому, на мою думку слід задуматися за доцільністю такої реформи. Так як вона в прямій мірі шкодить здоров’ю молодого покоління.

Другим важливим прикладом стає зовнішнє незалежне оцінювання. На мою думку – дуже влучна реформа в сфері освіти. Враховуючи її переваги над стандартними екзаменами в школі, можна з впевненістю сказати, що ЗНО дає можливість кожному здатному до навчання учню отримати якісну вищу освіту. Але, в кожній ситуації можна знайти негатив. Хочу звернути увагу на те, що ЗНО було впроваджено раптово, не даючи в значній мірі випускникам хоча б морально підготуватися до їх здачі. Як зараз пам’ятаю цю загальну паніку серед випускників, страх, невпевненість. Що знову доводить, що реформи не можна проводити раптово, а слід робити поступовими кроками.

Окрім освітньої діяльності, МОН звертає значну увагу на такий процес в освіті як виховання. Як відомо, що починаючи з 15-ти річного віку більшість дітей вже починає йти стежками самостійності, шукає шлях до самовизначення та самоутвердження. В цій ситуації педагогічний колектив та психологи максимально продуктивно ведуть роботу. Шляхом різноманітної зайнятості молоді в органах учнівського самоврядування, олімпіадах, культурно-масових заходах, спортивних заходах, педагогічний колектив проводить процес виховної роботи над учнями як в культурній сфері, так і в сфері патріотичного виховання. Треба пам’ятати, що молодь – це майбутнє нашої держави, і саме від педагогів, вихователів, органів самоврядування, залежить надійність та стійкість майбутнього покоління. Або ми покотимося до часів варварства, де панують аморальність, безвідповідальність, байдужість, апатія, або ми підемо шляхом цивілізованого суспільства, і виховаємо в наших дітях справжніх патріотів, гордість та опору нашої держави, в якій и зможемо зажити як єдиний Європейський народ.

Тому, для забезпечення якісного освітнього процесу потрібно звертати увагу на побажання громадськості та самих учнів, студентів. Це можна здійснити через:
Громадські збори;
Громадські колегії;
Соціальне опитування;
Анкетування учнів, студентів з питань удосконалення освітнього процесу;

Також, хочу звернути увагу на те, що покоління міняються, міняється контингент учнів та студентів, а форми виховної діяльності майже нічим не відрізняються. В такому випадку слід подумати над такими пунктами:
Індивідуальний підхід у сфері виховання та освіти;
Розробка нових пріоритетів у сфері виховання;
Залучення молодих педагогів в освітній процес;
Запровадження або заміна навчальних дисциплін, через які можна впливати на духовний та моральний розвиток людини.

Громадський діяч. Голова МГО "Молодіжна Вишнева Рада" Член Ради директорів інституту суспільно-політичних досліджень.
  • Павел Иванин

    Как по мне, то работа нашего министерства целиком оторвана от потребностей молодежи… и менять что то надо… хотя б путем широкого привлечения студенчества к образовательным реформам

  • Владимир

    Согласен, что МОН делает все не спрашивая у учеников, надо ли это им? Прсто подчиняются требованиям ЕС

    У меня крестница уже в девятом классе, приезжают в субботу в гости та кона засыпает и спит до 12 дня, это единственный день когда она может отдохнуть. Включая что она танцует ещё и в КВНе принимает участие и так 12 лет…

    Я за анкетирование учеников ТАЙНОЕ, потому что учителя тоже боятся МОН

  • Тарас

    А програму для учнів пишуть переважно ті, хто в школі ніколи не працював.

  • Дуже актуальна тема. Я завжди жалівся на систему освіти, хоча, по суті, сам нічого не можу запропонувати. Та 12 років – це вже занадто, я ледве 11 пережив. До того ж, після цього все одно більшість йде вчитись далі. Тож все таки, треба більше уваги спрямовувати саме на майбутній фах учнів, допомогти їм визначитись.
    Є, щоправда, ще одна ідея. Ввести як обов’язкові предмети (ну там, мова, математика, основи, короче кажучи), так і предмети на вибір. Це практикується в США і дуже вдало. Цього семестру ти обираєш, наприклад, малювання. Якщо не сподобалось, наступного разу обереш фотографію, наприклад. Так само з точними науками. Треба дати учням волю, щоб їм хотілось ходити до школи.
    Ще вважаю, що замість різних біологій треба дуже велику увагу акцінтувати на охороні життя та першій допомозі. Треба про це розповідати та демонструвати так часто, щоб у кожного це надовго засіло в мізках. Бо я вже й не пам’ятаю добре, що робити при відкритому переломі чи там обмороженні. А це чи не найважливіша інформація.

  • Владислав

    Дуже влучне зауваження стосовно того що перехід з 10 років на 12 не потягнув за собою зменшення навантаження на учнів протягом дня.
    Також важливим фактором є вивчення точних наук (фізика хімія…) з 6 класу, але це вивчення не поступове а одразу з серйозних конструктивних термінів та формул. Учень мусить бути дійсно обдарованим щоб в такому віці нормально сприймати матеріал у тому обсязі який подають. Пригадую як вчився у 9 класі знайомий казав що я вчу з біології те що він вчив на першому курсі в медичному уіверситеті років 15 тому.

    Наступне про самоврядування в школі. Воно там відсутнє як таке. є хіба голова і заступник яких зазвичай обирає зауч по виховній роботі. І ці двоє і виконують основний обєм роботи. Самоврядування реально є у ВНЗ та ліцеях. Але в школах воно теж потрібне щоб підготувати школярів до дорослого життя, для отримання досвіду по організації заходів і т.д. На жаль у школах воно існує лише на папері.

  • Анна

    Що стосується освіти в школі, я категорично проти 12-и річного навчання!!! по перше, як вже вище згадано, діти ще недостатньо сформовані.
    По друге, якщо 11-й клас закінчували діти маючи 17 років та в 22 роки мали змогу отримати повну вищу освіту відповідно могли повноцінно працювати, то на даний момент все це відбувається з запізненням в один рік.
    Також мене не влаштовують раптові рішення МОН, вони звалюються на простих людей як сніг на голову(((

  • Dianka

    В Європі практикується 12-річне навчання. І я,по суті, не проти якби у нас робилось це так, як у них. У нас хочуть розтягнути ту ж саму програму на 12 років, яку ми вчили 11 років, а наші батьки – 10 років. Ми ніби крокуємо з освітою вперед, але якось дико це робимо… наскоками, а не поступово. Я згідна, що зараз 9-класники не готові вчитись ще й у 12 класі. От якби вони ввели це для першокласників цьогорічних – було б нормально для них, звично. А так по-дурному виходить.

  • 12 років освіти це повна нісенітниця. Коли це аргументують тим, що зараз треба вивчати набагато більше ніж раніше, тому що кількість потрібної інформації збільшується, то в мене виникає питання – за 5 років доведеться робити 13 років, потім 14! Бо ж з обсяг інформації прогресуюче зростає! Це ще раз доводить, що проблема нашої освіти системна.

    Перш за все в школі мають навчити як вчитися, шукати та аналізувати інформацію, і надати якийсь мінімум (той же 10-річний) знань по загальноосвітнім предметам.

    Сліпо рівнятися на Європу не потрібно. Якщо їм добре 12 років, то нехай собі вчаться. Але хочу зауважити, що в 21 я вже закінчив університет, в той час як більшість моїх друзів в Данії в 21 тільки вирішували, що їм робити в житті.

    До того ж, не всі після школи мають йти в університети, багато хто вже може йти працювати. І якщо вони почнуть працювати після 10 а не після 12 від цього держава буде тільки у виграші.

    Щодо США – то там проблеми з шкільною освітою не є ні для кого секретом. Мої знайомі з США були дуже здивовані, що я в принципі маю уявлення про всі періоди історії людства, тому що в них можна обрати якийсь період, наприклад, історію середніх віків і вивчати тільки його.

    Тому давати право вибору предметів треба дуже обережно. Якщо ви не пам’ятаєте, то більшість учнів не усвідомлює значення багатьох складних предметів в їх подальшому житті.

    От чого нам не вистачає, так це коротких професійсних програм по маркетингу, програмуванню, дизайну. Після 2-річної програми по маркетинг менеджменту в Данії людина може повноцінно працювати як асистент маркетолога, та інших нижчих щаблях маркетингу. А в нас після 5ти років починають з тих самих нижчих щаблів. Різниця в тому, що предмети які потрібні на роботі вивчались на 2-3 курсах, а те що було на 4-5 курсах буде потрібно лише за 5-6 років, тобто забудеться, ну й не забувайте як швидко все розвивається, те що було актуально п’ять років тому, зараз вже навіть не вчорашній день.

  • Dianka

    Після 10 років навчання діти не можуть йти повноцінно працювати, бо вони ще неповнолітні і їх не можуть взяти на повний робочий день.
    Особисто я підтримую 12-річну програму освіти. Але не таку, яка зараз. Коли вони розтягнули 10-річну програму ще на додаткових 2 роки. А за повноцінну, нормальну, де б викладались і такі предмети як економіка, право (більш ширше), щоб дитина могла чіткіше собі уявити з цим вона хоче повязати життя.

  • Vade_maaR

    я прошу вибачення за гострі вирази, але УСЯ наша освіта (як шкільна, так і вища) просто ПАРОДІЯ! При величезній кількості талановитих від природи людей – наша освіта “умудряється” відсотків 50 їх розтринькати ще до 9 класу! Взагалі шкільна освіта повинна ЗАЦІКАВИТИ дитину, а не просто напхати її голову “рендомними” матеріалами (крім того застрарілими)
    тут пригадуються уроки інформатики (задачі про модеми на 56 кб/с), фізики (із дослідами на “пальцях”), біології (по малюночках в книжці), хімії (без реактивів).. список можна продовжувати досить довго(особливо стосується сільських шкіл)
    Наша освіта ЗОВСІМ не враховує побажання кожного конкретного учня, була б моя воля – єдина програма для усіх була б лише до класу 6-7, потім тестування (не для оцінки, а для визначення здібностей дитини і поділу цілого класу на окремі підгрупи), а тривалість навчання 11 чи 12 років це не так вже і важливо)
    Громадські збори;
    Громадські колегії;
    Соціальне опитування;
    Анкетування учнів, студентів з питань удосконалення освітнього процесу;
    більшість цих заходів існує ЛИШЕ на папері, а якщо і де-не-де проводяться, то цікавості в учнів не викликають (вони ж звикли тупо завчати матеріал з “звідси – доци”, максимум їхньої винахідливості у списуванні)

    Про вищу освіту можу говорити довго (сорі за офтоп) – скажу лише одне: “Я хочу вийти із ВУЗу СПЕЦІАЛІСТОМ, а не освіченою людиною, енциклопедичні знання я здобуду вже якось пізніше”

  • Vade_maaR :

    Влучно сказано! Я стою на такій же позиції, і виступаю за зміну системи педагогіки. Бо сучасний педагог не тільки не відповідає стандартам закладу (не говорю про всіх), а саме головне , він не підходить самому учню. Так як він не зміг знайти з ним спільну мову, не зміг його зацікавити. Тому, більшість педагогів вважає, що простіше відмовитись від учня, ніж зацікавити його

  • Тарас

    Vade_maaR, повністю згоден з тобою щодо освіти в школі. Система стара, ще та. За кордоном з учнями працюють, радять, вони обирають предмети і так далі. В нашій країні майже нема вибору. Зате є програма, яку ніби-то, треба виконувати. Щодо вищої освіти, то в Європі навчання в університеті триває три роки, бо нічого там 4 або 5 років вивчати. От у мого знайомого на історичному факультеті психологія. Нафіга вона йому треба? Тільки деяким педагогам години. Або латинь. Пів року повчили, якось здали і забули.

  • Vade_maaR

    Dianka,
    тут вже я незгідний(
    розкажу на своєму прикладі: спеціальність “Інформаційні та управляючі системи та технології” каферда “Комп’ютерних наук” для прикладу кількість годин на предмет:
    Фізкультура (2 рази в тиждень)
    Теорія ймовірностей (3 рази в тиждень)
    Релігійєзнавство (раз в 2 тижні)
    Об’єктно-орієнтоване програмування (раз в 2 тижні)
    а тепер увага ПИТАННЯ: “Спеціалістом з ЧОГО я вийду з університету???”
    п.с. для загального розвитку є бібліотеки, книги, кіно, театр, балет, різноматнітні гуртки, спорт,.. інтернет кінець-кінцем… нормальна людина “для себе” зможе вивчити будь-який “загальнорозвиваючий предмет” за пів-року і тут не потрібне втручання університету…

  • З усіма згоден, систему треба обновлювати.

    >От у мого знайомого на історичному факультеті психологія. Нафіга вона йому треба?
    Тарасе, перед тим, як йти до університету, я дуже нервував і розкусив всю систему. Точніше, я так вважаю. Вся наша система освіти – це лохотрон і здирництво. Тому їм куди вигідніше додати кілька непотрібних предметів і розтягнути навчання на 4-5 років, бо 5-15 тисяч за рік з одного студента-контрактника, мабуть, вигідно.

  • Dianka

    Ну Тарас, тут я не згідна. Такі предмети як психологія, соціологія, філософія і т.д. потрібні для загального розвитку. Інше діло, що до них ставляться надто високі вимоги. Але вивчати їх треба.

  • Повністю згоден з Vade_maaR .

    Людина повинна сама визначитись, що, їй вивчати, а програма давати рекомендації щодо вивчення.
    Щодо самонавчання – повністю підтримую. Людина повинна розвивати себе та свої знання в рамках діючої ситуації. тільки, нажаль, наші чиновники не турбуються про пропаганду такого виду навчання.

  • Панове,
    Психологія, соціологія та особливо філософія потрібні і програмісту і журналісту. В університеті я теж спептично ставився до цих предметів, але життя показало, що деколи навіть поверхове знання в цих предметах важить більше ніж знання по фаху.
    Я думаю проблема в тому, що в наших універах апріорі вважається, що студент має вчитись, і єдиним джерелом мотивації є оцінки. Для мене це не була мотивація, бо мені все одно чи отримав я 3 по філософії, якщо в не вважав цей предмет вартим уваги. Думаю багато студентів так мислить.
    До речі, на філософії, панове, тримається вся наука.

  • Dianka

    Згодна з Михайлом.
    Vade_maaR, аналогічно можу навести свій приклад теж. Спеціальність – менеджмент організацій.
    Філософія (кожного тижня, десь одна пара, а десь дві).
    Соціологія (раз в 2 тижні)
    Фізкультура (2 рази в тиждень)
    Дослідження операцій ( раз в 2 тижні)
    і це тільки цей семестр. Теж поставало таке питання.. При тому, що майже до більшості профільних предметів вимоги мінімальні, бо викладачі і самі не дуже орієнтуються, а от до таких предметів- вимоги ледь не магістерські. Але все одно, залишаюсь при тій думці, що такі предмети для вивчення потрібні. ЩОб студенти хоча б мали якийсь культурний рівень. А кому треба більше – той вже сам собі організує розширене вивчення.

  • Vade_maaR

    навіть якщо філософія, психологія, соціологія такі потрібні (хоча за 4 роки програмування я так і не виявив потреби в жодній з цих наук) я все одно притримуюся думки, що їх вивчення НЕ повинно йти на шкоду предметам по спеціальності!

  • Dianka

    що їх вивчення НЕ повинно йти на шкоду предметам по спеціальності!
    Отут я з тобою цілком згідна. Зараз, на жаль, у мене саме така стуація склалась.

  • Dianka

    що їх вивчення НЕ повинно йти на шкоду предметам по спеціальності!
    Отут я з тобою цілком згідна. Зараз, на жаль, у мене саме така ситуація склалась.

  • згоден.
    ці предмети(не фахові) повинні входити до загальнорозвиваючих.
    Та , нажаль, деякі педагоги вислів “виконання програми” розуміють з системи командно-адміністративної моделі управління…
    Тому, оцінка задовільно, повинна влаштовувати викладача, а не валити студента тільки за те, що той не досконало знає його предмет

  • Було б прикольно якби зробили предмет “Патріотичне виховання”

  • Vade_maaR

    було б прикольно якби в нас викладали тайм-менеджемент, основи лідерства і управління персоналом і т.д.
    а “Патріотичне виховання” треба ввести ще з 5 класу=)))

  • Щодо патріотичного виховання, то воно не допоможе, а, гадаю, зовсім навпаки. Згадайте, скільки раз Вам в школі розповідали про шкоду куріння? Невже нікому не набридало це чути кожен рік?
    Отож, і патріотизм, на мою думку, мають розвивати в першу чергу батьки і суспільство взагалі, але не можна насаджувати цю ідею. Було б добре, якби в нас розвивалось кіно – бо то на сьогодні чи не найвпливовіша сфера пропаганди.

  • Діанка

    було б прикольно якби в нас викладали тайм-менеджемент, основи лідерства і управління персоналом і т.д.
    а в мене це профілюючі предмети) правда будуть на старших курсах.

  • Було б класно, якби із старших класів (10-11) у нас ввели “Загальну теорію громадянської безпеки”. Той курс включає в себе і патріотичне виховання, і тайм-менеджемент та ще багато цікавого багато цікавого

  • Зараз вчителів не вистачає вести звичайні предмети..такщо про таке можна тіки мріяти

  • Руслан

    На фразі “на україні” перестав читати. Шановний, ви стосовно інших держав також так кажете? На росії? На США? На Англії?