Сьогодні я познайомлю вас з цікавою дівчиною-фотографом, котра не шкодує свого часу на інших. Марія Маслій ловить вдалу мить у рухах моделі і фіксує її на свій фотоапарат, і все це задля того, щоб отримати першокласні знімки на довгу пам’ять.
Що зіграло роль у виборі Вашої професії?
– Я мріяла займатися цим з дитинства. Завжди приходило натхнення від фотомистецтва. Це не був усвідомлений вибір, просто склалося так, що я робила те, що мені подобається. У результаті – я стала присвячувати цьому абсолютно увесь свій час.
Чи можете ви сказати, що обрана професія змінила Ваше життя? Якщо так, то як саме?
– Безумовно, будь-яка діяльність щось змінює в тобі. Конкретизувати не можу. Адже я не можу знати якою було би моє життя, якби я обрала інший шлях.
Розкажіть про свої перші кроки у фотозйомках.
– Моєю першою моделлю була молодша сестра. До цих пір люблю ці кадри.
Чи є якісь труднощі, з якими Ви стикаєтесь під час роботи?
– Стикаюся з різними людьми, їх настроями, їх поглядами. Це найскладніше. Бути людиною, поряд з якою відчувають себе комфортно і хочуть довіряти.
Назвіть перешкоди, котрі Вам довелося подолати, щоб стати відомим фотографом.
– Відомий – це ви мені лестите) Мені здається, що для будь-яких досягнень важлива просто регулярна праця. Не шкодуючи себе ні секунди.
Скільки часу на тиждень, в середньому, Ви проводите фотографуючи?
– Складно сказати, робота занадто ненормована і непостійна. В середньому, близько 5 зйомок на тиждень.
Наскільки Ви самокритичні? Чи задоволені Ви своєю роботою, коли переглядаєте готові фотознімки?
– Задоволена вкрай рідко. Це унікальні випадки. Завжди думаю про те, що можна краще.
В об’єктив Вашої камери потрапляють як публічні люди, так і звичайні пересічні громадяни. Назвіть плюси та мінуси у роботі з кожною із цих груп.
– Для мене немає поділу на публічних і звичайних. Є просто більш і менш цікаві люди. За своїм внутрішнім змістом. Інше мене мало хвилює.
Як Ви сприймаєте свою роботу: як хобі, котре ще й приносить заробіток, чи виключно як роботу?
– Це просто те, що я не можу не робити. Та й не бачу сенсу не заробляти на тому, що приносить велике задоволення.
Коли Вас знімають чи фотографують Ви даєте рекомендації, чи п
овністю віддаєте себе у руки колег?
– Якщо це люди, яких я вважаю професіоналами, то не бачу сенсу вносити корективи.
У Мистецькому Арсеналі нещодавно пройшла виставка Ваших робіт «Астероїд Б – 612». Що означає назва виставки та що за фотографії Ви на ній представляли?
– Астероїд Б-612 – це планета, на якій жив Маленький принц з казки Екзюпері. У цьому проекті були представлені дитячі фото.
Як виникла ідея з виставкою? Хто Вас підтримав та допоміг у цьому?
Виставка презентована в рамках зони для дітей «Арсенал Ідей» Мистецького Арсеналу. Реалізована була мною самостійно, з ініціативи самого виставкового комплексу.
Маріє, назвіть свої досягнення за рік,
що минає, про які раніше Ви б і не могли мріяти.
– Скажімо так, всі досягнення, які відбулися в цьому році, були бажані і сплановані задовго до. Тому нічого несподіваного не сталося.
На останок, які поради можете дати фотографам-початківцям?
– Не зупинятися в спробах. Бути чесним по відношенню до себе і щирим по відношенню до людей.
Спілкувалася Наталія Юраш
