Made in Ukraine або чим пишатися?

«Україна? Ух ти! А де це?»- нормальна реакція пересічного іноземця на слова «А я з України!». Добре якщо вони нас взагалі відокремлюють, як незалежну державу, а не сприймають за Росію. Більшість так і не знає, що Україна Не Росія. Які перші асоціації виникають у іноземців при згадці про нашу неньку Україну? Перше, звісно, Чорнобиль, брати Кличко, Шевченко (як правило футболіст), біляві дівчата, матрьошка та горілка.

КРАЇНА МІЖНАРОДНОГО СЕКС ТУРИЗМУ.

Побувавши в Греції можу з впевненістю сказати, що Україну також пов’язують з найбільш популярною країною міжнародного секс туризму: дешево та красиво. Так, дівчата у нас найкращі, але в цьому аспекті пишатися нічим. Вважається, що крім вроди нам притаманні легко доступність та велике прагнення до кращого життя. Якщо ж ти блондинка, то спокійно пройтись по вулиці не поміченою важко, можна й почути дещо образливі слова у свою адресу.

Іноземці середнього віку свято вірять, що наші жінки розчарувавшись у чоловіках-любителях заглянути в чарку та взагалі життям, будуть раді будь-якому варіанту на чужих землях. Українки сумлінно виконуватимуть всі обов’язки дружини, вважаючи його за багатія й не нарікатимуть на негаразди. До такої категорії входять панянки за 40, а ось молоде покоління «розкручує» іноземців на дорогі подарунки, подорожі, похід в ресторан і ставлять за мету просто провести приємно час. Тим самим формують не дуже гарний імідж країні.

Будемо чесними самі з собою-імідж України на міжнародній арені виразно негативний. Чи варто дивуватися, якщо це країна, де нормою життя є кримінал, а ознакою депутата крадені мільйони, де розкрадається ВСЕ від бюджету до заводів, флоту, ліній електропостачання та вуличних люків ?

Основною «заслугою» в такому стані речей є не проституція, а наші політики. Нескінченні чвари, «переведення стрілок» на попередні уряди, нестабільність, страйки стали своєрідним обличчям держави.

За підрахунками експертів лише протягом останніх трьох років у провідних світових ЗМІ різко зменшилося й без того невелика кількість повідомлень про Україну. При цьому 70% із них мали виразно негативний характер, а ледь не половина з них була присвячена політичній ситуації в країні. Цікавий факт: Україна- єдина держава світу, де проходило три тури виборів президента! Так, демократія на першому місці, питання в іншому: куди вона нас заведе?

ЗНАЙ НАШИХ!

А між іншим нам є, що показати і розповісти. Перш за все, ми маємо туристичний потенціал, передумови для розвитку « зеленого» (сільського) туризму. Унікальні природні ресурси, якими володіє Україна могли б підняти нашу державу на світовій арені, стати козирем і одним з надійних джерел поповнення бюджету та створення нових робочих місць. Світлом в кінці тунелю повинно стати проведення фінальної частини чемпіонату з футболу Євро-2012. А рости нам є куди, по-перше, необхідно зрівняти алгоритм «ціна- якість» у сфері обслуговування, побудувати сучасні готелі. Коли у засобах розміщення персонал не володіє англійською, а страви в ресторанах коштують дорожче, ніж в більш розвинених країнах ( враховуючи вдвічі менші порції та вдвічі гірший сервіс), то про «багатство і унікальність» говорити не доводиться. По-друге, створити зручні умови перебування іноземців. Коротше кажучи, маємо показати Україну з найкращого боку, з усією гостинністю притаманній нашому народу.

ЧИМ ПИШАТИСЯ?

Чим же може пишатися пересічний українець? Можна згадати кращі в Європі чорноземи, передову авіаційну та ракетно-космічну галузі, співочу мову, танки, зелені міста, список можна продовжувати і доповнювати на власний смак і розсуд. Головне ж не кількість, а якість, навчитися б всім цим багатством керувати! Маємо те, що маємо. І нічого не міняємо?

Як сказав шістнадцятий президент США Аврам Лінкольн, більшість людей щасливі настільки, на скільки вони вирішили бути щасливими.

Здоровье человека важнне всего! Клиника в Киеве, где вы можете пройти полное обследование и получить консультации врачей различных направлений.
Журналіст-реаліст з бажанням самореалізації. Цікавлюся всім чого не знаю, кожен день відкриваю щось нове і не втомлююся дивуватися багатогранності світу.Люблю книги, хорошу музику, театр, психологію.Розмовляю українською і не байдужа до долі країни.Шукаю однодумців.
  • Ігор

    А чим може тут зарадити пересічний українець?

  • Пересічний українець повинен робити висновки. І звісно, продовжувати далі жити скраю.

  • Ігор

    Ну тут я абсолютно згоден.

  • Володимир Урмак

    «Зате ми співаємо гарно»©

  • Більше того, можу вам сказати, що найщасливіший народ на планеті – напевне бушмени (хоча звісно фільм “Здається боги збожеволіли” це не авторитетне джерело, але сумніваюсь що він аж занатдо все перекручує). В бушменів нема ракет, але в галузі сільського туризму потенціал не менший. Хоча нафіг їм той туризм?

    З іншого боку маємо Японію. Найосвіченіша нація, економічний вибух, найбільший в світі кредитор (американці навпаки найбільші боржники). І мають проблеми. Бо цей вибух забезпечило західне суспільство споживання. Яке окрім стимулювання економічного росту, і прогресу чинить значний тиск на людину. А японці окрім того мають консервативні самурайські традиції. І їм легше померти ніж признатись що вони лінтяї, слабаки, і страждають депресією. Через це вона все накопичується, і як результат – 30 000 самогубств на рік.

    http://www.nytimes.com/2002/08/10/world/depression-simmers-in-japan-s-culture-of-stoicism.html

    + Євро 2012 гарна ознака приходу суспільства споживання в Україну. Вам не видається доволі дивним – будувати національну ідею, і планувати розвиток економіки на роки, заради тог, щоб 22 людей скількись там разів побігали кілька годин по полю? Євро пройде, а в нас залишаться нікому не потрібні готелі. Ну може ще всім потрібні дороги, які через кілька років знову вкриються ямами.

    А що може зробити пересічний українець? Вивчати економіку, філософію, і або вибирати владу нормально, або самому стати владою. Чи купувати поменше пива, і побільше книжок. А попит створює пропозицію. Ну і звісно це ні на що не повпливає. Але хто зна, може світ нестійкий. І один задушений метелик в минулому змінює вибір президента в майбутньому. (“І вдарив грім” Бредбері).

    Одним словом я теж не знаю. Хоча ідей купи. Не знаю якою саме зайнятись.

    Ну і одна з відповідей на питання про те чим пишатись: http://www.viewdle.com/about.html

  • Сам зтикався з проблемою пояснювання іноземцям, що таке Україна і чим вона відома. В такі моменти часто розумієш, що дійсно, сучасна Україна має не так багато того, що може змусити пересічних жителів прогресивних країн хоча б пошукати її на карті. І все одно пишатись є чим, особливо якщо згадати історію:(

    >Чим же може пишатися пересічний українець?
    Я патріот, але вже давно нічим не пишаюсь. Тому що право пишатись чимось треба заробити, просто народитись в цій країні – цього недостатньо. Як на мене, людина повинна пишатись тільки тим, до чого вона сама причетна і що сама зробила. А сидіти-байдикувати і пишатись історією, традиціями – це кожен пересічний громадянин може робити, от тільки яка з цього користь?

  • Ігор

    А я зтикався з проблемою пояснювати самим українцям, чим це вона відома. От наприклад я займаюся петриківським розписом, це можна сказати унікальне явище в українській культурі, та й у цілому світі в цілому. 75-80% людей з яким я спілкуюся навіть і гадки не мають, що це таке. А ви хочете щоб іноземці знали…

  • Тарас Семенюк

    Це дуже тонка робота. Я навіть заздрю вам. Все ж таки читачі журналу найталановитіші!

  • Ігор

    Дякую, але я написав це для того щоб сказати, що ми самі не знаємо, що таке Україна, а хочемо щоб кожен іноземець знав, що це таке. Потрібно починати з себе.

  • Ну чому, є зараз і Made in Ukraine.
    http://neotech-company.livejournal.com
    Запрошуємо до обговорення проблем як українського виробництва так і екологічності та якості цього виробництва

  • Діанка

    А я стикалась з такими іноземцями, яким відомо де Україна. Хоча і не було обширних знань про нашу країну, але все ж мінімальні були. І моїм знайомим було цікаво почути щось від мене як від жителя цієї країни. Власне я їх теж розпитувала про таке, що відомо тільки жителям)))
    Згодна, що далеко не всі знають про Україну. Але це і проблема їхньої освіти. Ми, вивчаючи географію у школі, мусили знати на пам’ять не тільки країну і її столицю, але і їх місцезнаходження на карті світу. Після такого не відчуваєш себе ніяково перед іншими.

  • Soyewod1

    Поки що нам пишатися нічим