Козацька символіка – це не лише корогва та бунчук

козацька символіка

342669_4 342669_7Мужній чоловік на коні. Пронизливий суворий погляд. Люлька та сережка, що поблискує у вусі. Норовливий характер та безстрашне серце…

Ні, я не описую нового героя голлівудського фільму. Я дала коротку характеристику козаку – нашому українському герою. Адже схожий портрет ми всі малювали, сидячи на уроках історії. Сьогодні я пропоную поглибити свої знання і в розділі козацького оточення та символіки.

Всередині 16 століття на українських землях виникає новий суспільний стан – козацтво, що групується навколо січі. Січ була своєрідним військовим товариством. Якщо розглядати політичний устрій, то це була демократія і жорстка військова дисципліна. Як і кожна держава вони мали своє керівництво (цікава деталь – воно неодмінно було нежонатим).

Кошовий отаман, суддя, осавул, писар – військова старшина, яка відала всіма військовими, адміністративними та судовими справами. Кошовий отаман мав у своїх руках судову, військову та духовну владу. Цікаво, що офіційно кошовий отаман титулувався: “мосціпане отамане кошовий”, “його благородіє пан кошовий”; неофіційно ж звався “батьком, панотцем, вельможним добродієм”. Далі йде не менш цікава постать військового судді. Ця посада друга після кошового особа в Запорізькому війську.

До його обов’язків входило судити винних швидко, правдиво, розглядати кримінальні й цивільні справи. Військовий писар обирався на загальній раді. Людина на цій посаді відала всіма письмовими справами війська: надсилала листи, вела рахунки й приймала всі укази. Частіше всього писар поводився дуже скромно та тримався нижче свого становища. Низове товариство простих козаків обирало військового осавула. До його обов’язків входило стежити за ладом і пристойністю серед козаків, стежити за виконанням судових вироків, заготовляти продовольство для війська на випадок війни, захищати інтереси війська на прикордонній лінії, стежити за ходом битв, тощо.

Взагалі вся влада в козацькій державі належала Січовій Раді. Вона збиралася двічі – тричі на рік. Рада керувала всіма важливими справами Січі, зокрема проводила внутрішню і зовнішню політику.

Важливим складником ідеології добре упорядкованої держави стала символіка. Перший на черзі – герб Війська Запорізького – постать козака, озброєного мушкетом і шаблею. Виник у другій половині 15 ст. У 1578 р. його узаконив Стефан Баторій. Саме за гетьманування Григорія Лободи в 1595 р., цей герб вперше зображено на печатці Війська Запорозького. Він зображався на головних печатках Війська Запорозького та Гетьманщини, на прапорах, портретах, іконах, у рукописах, друкованих виданнях.

Корогва – прапор Війська Запорозького та найбільша святиня козацтва. Його шили з найдорожчих тканин та оздоблювали вишивкою і гаптуванням. Образ Покрови Пресвятої Богородиці – заступниці козацтва найчастіше вишивали золотом. Історичний герб корогви — малинове тло з білим хрестом. В нижній частині герба шляхетські роди зображували свої ініціали (у Вишневецьких це були зірка і півмісяць). З часом зірка і півмісяць відпали, лишився білий хрест на малиновому тлі. Існували різні види козацьких прапорів: блакитні, жовті, жовто – блакитні, малинові, червоного й чорного кольорів, на яких відбивались родові знаки тих гетьманів, які були при владі.

Булава– одна з найважливіших ознак влади кошового отамана. Це палиця з горіхового дерева довжиною 50 – 70 см. зі срібною чи визолоченою кулею на кінці. Вона завжди розкішно оздоблювалась коштовним камінням. Курінні ж отамани носили жезли-пірначі — різновид булави, металева головка з гострими виступами, насадженими на держало.
Бунчук — це древко завдовжки 2 – 2,5 метри із золотою кулею, на якій було підвішено кінське волосся й червоні мотузки як символ гетьманської влади. Звичай ношення бунчука спочатку був у турків, потім цю традицію перейняли поляки, а тоді вже й українські гетьмани.

Далі за планом печатка – символ влади судді. Всі документи Війська Запорізького, привілеї та дипломатичне листування скріплювалось нею. Постать козака, озброєного мушкетом і шаблею – герб, що був зображений на печатці.
Каламар – символом влади військового писаря. У козацьких канцеляріях чорнильниці-каламари були найрізноманітніших форм й Були мистецькими витворами народних умільців. Виготовлялися вони з металу (бронза, срібло), скла або кераміки.

Литаври –відзнака довбиша (барабани). Без ударів довбиша в литаври не можна було скликати січову раду.
Отже, можна зробити висновок, що козацька символіка мала надзвичайно велике значення й була унікальною, саме тому точилася боротьба за клейноди Богдана Хмельницького. Як кажуть, якщо без верби й калини нема України, то без атрибутів козацької символіки немає й самого козацтва.

Список використаної літератури:
1.Д.Яворницький “Історія запоріьких козаків”
2.М.Грушевський ” Історія України – Русі”
3.С.Кульчицький “Історія Украни”