Коли я дорахую до трьох, ти проснешся?

Про гіпноз кожен з нас чув не мало. Телепередачі, книги, розважальні шоу… Всі до нього звикли і сприймають як буденну річ. Хіба ж можна по серйозному ставитись до того над чим насміхаєшся? Але ми зовсім забуваємо, що гіпноз – це засіб маніпуляції людиною, і споглядаючи сьогодні на екранах телевізора, як хороший і розумний дядечко заставляє неоковирну тітоньку робити різні, непритаманні її віку, комплекції і статусу, дурниці, завтра – можемо опинитись на її місці. Не обов’язково перед публікою у блакитному екрані, і зовсім не перед циганкою, яка розказує про загрозливий пристріт, адже ВИ ВЖЕ ПІД ГІПНОЗОМ!!!!!

На перехрестях, площах і майданах всі кричать: «Не варто бути натовпом! Ми не біомаса!». Але насправді слова залишаються лише словами. Для того, щоб до вас не ставились, наче ви стадо баранів, потрібно показати силу волі і оригінальну думку. Не дозволяти задурювати собі голови, не забивати сміттям мізки. Реклама, прихована і неприхована, новини, забарвлені у всі кольори веселки, авторитети, оплачені і неоплачені…зазвичай це перелік орієнтирів сучасної людини, homo sapiens. Звісно якщо забрати всі ці маяки у морі сучасного життя, то як вирішити до чого йти? В Європу, Росію , Фінляндію, чи Турцію? Різноманіття напрямків сьогодні вражає. Кинутись до ортодоксів, чи до атеїстів, модерністів чи імпресіоністів? Ось він вибір, бери донесхочу!

Маніпуляції переслідують нас на кожному кроці, і найчастіше там де ми цього навіть не очікуємо. І майже завжди вибір з рук маніпуляторів, означає відсутність вибору. Найбуденніший і найпоширеніший приклад – супермаркет. Здавалось би, саме тут представлений найбільший асортимент товарів спроможний задовольнити найвимогливішого покупця. Проте існує ціла система «відповідного» розміщення товарів на полицях. На рівні очей купують місця найбагатші компанії, адже ціна на центральні полиці в рази вища ніж на нижні чи верхні. Згідно з даними маркетологів, що людина бачить найчастіше, те вона і купує. Можна навіть не дивлячись реклами у ЗМІ попасти під її вплив. Адже у містах красуються безліч біг-бордів з зображенням досконалих моделей, у громадському транспорті завжди знайдеться добра душа, яка тикне тобі листівку з «чудо-препаратом», а тут уже й подруга шепотить на вухо, що їй прошепотіли на вухо…

Кількість факторів, що впливають на нас безмежна. Тож як зробити правильний вибір? І чи взагалі він існує, оце ефемерний «правильний» вибір? В той час коли нас посилено зомбують ЗМІ, реклама, держава, оцей «правильний» вибір доволі важко відрізнити від «неправильного». Моя думка така: «Правильний вибір – це ненав’язаний вибір.Водночас, тотального зомбування ніяк неможливо уникнути.».
…Але можна зробити так, щоб зомбували нас так, як цього захочемо ми. Бо якщо логічно подумати, зомбування не дуже то чимось відрізняється від виховання. Адже це прищеплення людині певних рис, завдяки перманентному повтору якоїсь інформації. Ось для прикладу, батьки з раннього дитинства нам повторюють, що добре, а що погано. І саме в більшості людей, ці ранні установки є основою вже дорослих моральних цінностей, характеру, моралі. І ніхто не каже що це погано. Школа. День у день вчителі повторюють нам, що це одиничка, а це двійка, якщо їх додати, то що у нас вийде?.. Трійка. Церква. Не кради, не убий, не забажай добра ближнього твого, поважай батьків… Університет… фільми … музика…

То невже немає жодних шляхів для уникнення «промивання мізків»? І чи варто справді аж настільки його уникати? Як уже було сказано, повністю ухилитись від чужого впливу, в тому чи іншому вигляді, нереально. Проте ставати абсолютними зомбі також не обов’язково.

По-перше, варто зменшити потік стовідсотково непотрібної інформації. В першу чергу, це звісно ж реклама. Виключайте звук у перерві між фільмами, шукайте в магазинах альтернативу, а не очевидний, здавалося б, вибір. По-друге, читайте газети, видання абсолютно протилежних за спрямування сил. Скоріш за все правда знаходиться десь посередині між їхніми версіями подій. По-третє, намагайтесь проаналізувати ідею фільму, збагнути задум для чого він був знятий. Щоб показати, які всі в якійсь там країні ідіоти, чи для того, щоб ми так подумали? По-четверте… побільше думайте, мисліть. Показуйте, що незважаючи на тотальний гіпноз, у якому ми всі живемо, керувати своїми «снами» ми вміємо. Один, два, три…Прокинулись?