Книжкове кохання

knigКожний з нас, мабуть, закохувався у відому людину. Особливо це стосується дівчат: актори, співаки, телеведучі, спортсмени – у кожного був свій кумир. Ми мріяли зустрітися зі своїми улюбленцями, сфотографуватися з ними, навіть уявляли певні життєві ситуації з ними. Та інколи буває таке, що ми закохуємся в нереальних осіб: героїв фільму чи книги. З фільмами і так ясно – зазвичай нам подобається герой, якщо його грає красунчик-актор. А як тоді з книгами? Чому ми закохуємось в книжкових персонажів та чому? Саме це я і спробувала вирішити.

Моя подруга закохалася в доктора Равіка з “Тріумфальної арки” Ремарка. Це навіть не дивно. У романах Ремарка чоловіки так гарно розбираються в жіночій психології та всі вони чарівні. Сама атмосфера книжок наштовхує нас на закоханість. Я прекрасно розумію мою подругу. Та жінки в Ремарка також чарівні та здатні закохати в себе. Хлопець Ярослав закохався в Пат із “Тріумфальної арки”. Він намалював її в дрібних деталях,  аж до частоти дихання та відтінку шкіри. Ярославу подобалось як літери намалювали йому образ прекрасної Пат. Невже Ремарк нас так гіпнотизує своїми образами та атмосферою?

Та закохуються не тільки в “ремарківських” персонажів. Місце для кохання знайшлося й в фантастичних романах. Першим коханням дівчини Олександри був злий Зіркоцап із “Котів-Вояків”. Полюбила вона його за силу та стійкість. Саша кохала, хвалила його та дуже плакала коли він помер. Вона навчилась в нього ніколи не відступати від своєї мети. Та потім вона взяла до рук “Гаррі Поттера” і закохалась одразу в трьох: Гаррі, Малфоя та Люпіна. Саша дуже кохає чарівників, тому її вибір не випадковий.

Хлопцю Миколі полюбилась дівчина 17-років з роману “451 градус по Фаренгейту”. Ця героїня, не дивлячись, на заборону читала книги та не дивилась телевізор. Він закохався тому що вона була в чомусь бунтаркою і його вразили її думки, погляди на життя. Саме такі думки мучили його. Та він не зустрічав такої дівчини в житті. А ось ще одне чарвіно-книжкове кохання: дівчина Настя закохалась в Героя Жугу із романів Дмитра Скірюка. Герой маг та травник, поневіряється по всій Європі та потрапляє колотнечі. Вона досі тримає його образ в голові, та навіть через 7 років він залишається її улюбленим персонажем.

Я сама закохувалась в книжкових персонажів. Це були близнюки Фред та Джордж із “Гаррі Поттера”, солдат Пауль із ремарківського “На західному фронті без змін”, а зараз в мене нове кохання-тореодор Ромеро з “Фієсти” Хемінгуея. Чому я закохуюсь в них? Мабуть, тому, що я проникаю в їхню душу та не бачу ії, а сама малюю образ. Ось і виходить ідеальна людина, адже в душу ти закохався, а зовнішність створюєш сам, яку тобі подобається. Головне, це розуміти, що із роману він не вистрибне та не обійме тебе. І не варто шукати схожих на героїв людей, насолоджуйтесь реальним життям!Але якщо ви маєте міру в цьому-закохуйтесь в літературних героїв, вони прекрасні!

  • Ridens

    ого, ну це вже видається занадто))