До найулюбленіших справ свого життя часто жартома або й всерйоз, вимушено чи добровільно, потайки від інших або й привселюдно більшість із нас зараховують секс. Ще б пак, адже, він є предметом вродженого, практично не контрольованого свідомістю потягу та безперечним, нехай навіть обмеженим джерелом задоволення.
Сучасний світ ідентифікує кілька видів сексуальності з вибором префіксів на будь-який смак: анти-, гіпер-, гетеро-, гомо-, бі-, інтер-, транс- … А від часів проникнення он-лайн ресурсів в наше життя ще й кібер-.
Кіберсексуальність (грец. сyber – над) сучасні науковці тлумачать як прояви віртуальної сексуальності у всесвітній інтернет-мережі, обумовлені розвитком комп’ютерної індустрії.
Прогностичні оцінки американського сексологічного Інституту Кінсі (The Kinsey Institute) налаштовують, що невдовзі звичайний секс перестане бути засобом взаємодії людей, адже у користувачів з’явиться можливість за допомогою технології “кіберділдоніки” (“dildo” – штучний пеніс) самостійно створювати еротичний контент на свій смак, вибираючи поведінку і мову віртуального партнера. До того ж, окрім виробників комп’ютерних секс-пристроїв, у розвитку нової галузі вельми зацікавлені порномагнати.
Інші дослідники вважають, що фізичні секс-пристрої зовсім підуть у минуле. Технології майбутнього дозволять безпосередньо стимулювати мозкові центри. Розробники “штучного інтелекту” вважають, що пристрої такого типу зможуть збуджувати відповідні точки в мозку, і людина буде реагувати так само, якби це були фізичні дії. За оцінками експертів подібне може стати реальністю через 20-30 років.
Якби там не сталося у майбутньому, але вже сьогодні кіберсексуальна залежність – це реальність, особливо для молоді.
Опитування, проведене в Україні Фондом “Нічиї Діти” (2011) в рамках інформаційно-просвітницької кампанії на тему загрози для дітей та підлітків комерційної сексуальної експлуатації, засвідчило, що молоді люди 15-18 років до кіберсексу відносять таку поведінку:
- розмови сексуального характеру в чаті;
- роздягання/мастурбація під час розмови по відео-чату;
- еротичні sms;
- відправлення порногафічних фотографій в оголеному вигляді або в нижній білизні;
- еротична розмова по скайпу;
- передача/відправлення по інтернету фільмів сексуального характеру;
- перегляд порносайтів.
Більшість дослідників погоджуються, що основними факторами, які приваблюють до мережі та, як наслідок, провокують виникнення кіберсексуальної залежності, є наступні:
- анонімність соціальних взаємовідносин між учасниками;
- можливість приховати/розкрити фобії, комплекси і таємні потяги;
- можливість зміни ідентифікації (ім’я, стать, вік, національність, зовнішність);
- подолання власної внутрішньої ураженості;
- реалізація уявлень, фантазій;
- “психологічний ексгібіціонізм”;
- компенсація психологічних комплексів;
- проведення часу в середовищі подібних до себе.
Серед молоді українськими психологами визначені наступні типи поведінки в мережі інтернет: нав’язливо-пошуковий тип (спрямований на безпредметний пошук нової інформації, без прагнення отримати результат); компенсаторний тип (направлений на компенсацію потреби у спілкуванні); емоційно-залежний тип (орієнтований на перебування в мережі інтернет для підтримки бажаного рівня психічної активності та регулювання емоційного стану); комунікативний тип (направлений на урізноманітнення спілкування як необхідну умову прискорення реальної комунікації); кіберсексуальний тип (зумовлений пошуком в інтернеті сексуальної інформації).
Представники “кіберсексуальниго типу” переважно орієнтовані на пошук в інтернеті сексуальної інформації. Діапазон зацікавленості сягає від будь-яких еротично забарвлених тем до відверто жорстокого порно. Для цієї категорії користувачів інтернету інформація, пов’язана з сексом, приносить приємні емоції, а також задовольняє потребу бути поінформованим з цих питань. Це зумовлюється кількома причинами: гіперсексуальністю молоді, дисбалансом формування платонічного, еротичного та сексуального лібідо; характером стосунків з протилежною статтю; замкнутістю молодої людини, її сором’язливістю, сприйняттям теми сексу як таємничої, недозволеної, “закритої” тощо.
Якщо ви час від часу користуєтеся інтернет-ресурсами сексуального ґатунку спробуйте відверто відповісти на запитання тесту: “так” чи “ні”.
- Чи заклопотані ви думками про пошук віртуальних сексуальних партнерів в інтернеті?
- Чи є у вас відчуття, що занадто часто й подовгу використовуєте інтернет для кіберсексу?
- Чи часто ви користуєтеся анонімним інтернет-зв’язком задля реалізації своїх сексуальних фантазій, які в реальному житті зазвичай приховуєте?
- Чи очікуєте ви від свого чергового відвідування інтернету сексуального збудження або задоволення?
- Чи практикуєте ви перехід від кіберсексу до сексуального спілкування по телефону або навіть зустрічам в реалі?
- Чи приховуєте ви свої віртуальні контакти від близьких вам людей?
- Чи відчуваєте ви почуття провини або сорому через свої комп’ютерні походеньки?
- Чи часто ви відчуваєте несподіване сексуальне збудження від кіберсексуального спілкування?
- Чи стала для вас мастурбація звичною справою під час сексуальної активності в інтернеті?
- Чи відчуваєте ви зниження інтересу до інтиму з вашим реальним статевим партнером, надаючи перевагу задоволенню від віртуального сексу?
Якщо ви відповіли “так” на п’ять або більше з цих десяти питань, то, ймовірно, у вас наявна тенденція до кіберсексуальної залежності. Ваші віртуальні залицяння і побачення, непереборне бажання обговорювати сексуальні теми на еротичних чатах, потяг до відвідування порносайтів і занять кіберсексом невдовзі можуть призвести до кіберсексоманії.
Кіберсексоманія, або он-лайн сексоманія є новітнім різновидом психосексуальної залежності, головною ознакою якої можна вважати нав’язливе бажання самозадоволення або статевого акту з використанням матеріалів сексуального характеру, розміщених у інтернет-мережі.
Кількість кіберсексоманів зростає прямо пропорційно ступеню проникнення он-лайн ресурсів в наше життя. Чим доступнішими стають сервіси сексуального характеру, тим більше людей, залежних від них, з’являється. За свідченнями науковців, здебільшого сучасні кіберсексомани – це молоді хлопці й дівчата віком від 17 до 25 років, а також дорослі чоловіки від 40 до 50 років.
