Еротика “он-лайн”: перевірка на кіберсексоманію (+тест)

Depositphotos_4461142_SДо найулюбленіших справ свого життя часто жартома або й всерйоз, вимушено чи добровільно, потайки від інших або й привселюдно більшість із нас зараховують секс. Ще б пак, адже, він є предметом вродженого, практично не контрольованого свідомістю потягу та безперечним, нехай навіть обмеженим джерелом задоволення. 

Сучасний світ ідентифікує кілька видів сексуальності з вибором префіксів на будь-який смак: анти-, гіпер-, гетеро-, гомо-, бі-, інтер-, транс- … А від часів проникнення он-лайн ресурсів в наше життя ще й кібер-.

Кіберсексуальність (грец. сyber – над) сучасні науковці тлумачать як прояви віртуальної сексуальності у всесвітній інтернет-мережі, обумовлені розвитком комп’ютерної індустрії.

Прогностичні оцінки американського сексологічного Інституту Кінсі (The Kinsey Institute) налаштовують, що невдовзі звичайний секс перестане бути засобом взаємодії людей, адже у користувачів з’явиться можливість за допомогою технології “кіберділдоніки” (“dildo” – штучний пеніс) самостійно створювати еротичний контент на свій смак, вибираючи поведінку і мову віртуального партнера. До того ж, окрім виробників комп’ютерних секс-пристроїв, у розвитку нової галузі вельми зацікавлені порномагнати.

Інші дослідники вважають, що фізичні секс-пристрої зовсім підуть у минуле. Технології майбутнього дозволять безпосередньо стимулювати мозкові центри. Розробники “штучного інтелекту” вважають, що пристрої такого типу зможуть збуджувати відповідні точки в мозку, і людина буде реагувати так само, якби це були фізичні дії. За оцінками експертів подібне може стати реальністю через 20-30 років.

Якби там не сталося у майбутньому, але вже сьогодні кіберсексуальна залежність – це реальність, особливо для молоді.

Опитування, проведене в Україні Фондом “Нічиї Діти” (2011) в рамках інформацій­но-просвітницької кампанії на тему загрози для дітей та підлітків комерційної сексу­альної експлуатації, засвідчило, що молоді люди 15-18 років до кіберсексу відносять таку поведінку:

  • розмови сексуального характеру в чаті;
  • роздягання/мастурбація під час розмови по відео-чату;
  • еротичні sms;
  • відправлення порногафічних фотографій в оголеному вигляді або в нижній бі­лизні;
  • еротична розмова по скайпу;
  • передача/відправлення по інтернету фільмів сексуального характеру;
  • перегляд порносайтів.

Більшість дослідників погоджуються, що основними факторами, які приваблюють до мережі та, як наслідок, провокують виникнення кіберсексуальної залежності, є наступні:

  • анонімність соціальних взаємовідносин між учасниками;
  • можливість приховати/розкрити фобії, комплекси і таємні потяги;
  • можливість зміни ідентифікації (ім’я, стать, вік, національність, зовнішність);
  • подолання власної внутрішньої ураженості;
  • реалізація уявлень, фантазій;
  • “психологічний ексгібіціонізм”;
  • компенсація психологічних комплексів;
  • проведення часу в середовищі подібних до себе.

Серед молоді українськими психологами визначені наступні типи поведінки в мережі інтернет: нав’язливо-пошуковий тип (спрямований на безпредметний пошук нової інформації, без прагнення отримати результат); компенсаторний тип (направлений на компенсацію потреби у спілкуванні); емоційно-залежний тип (орієнтований на перебування в мережі інтернет для підтримки бажаного рівня психічної активності та регулювання емоційного стану); комунікативний тип (направлений на урізноманітнення спілкування як необхідну умову прискорення реальної комунікації); кіберсексуальний тип (зумовлений пошуком в інтернеті сексуальної інформації).

Представники “кіберсексуальниго типу” переважно орієнтовані на пошук в інтернеті сексуальної інформації. Діапазон зацікавленості сягає від будь-яких еротично забарвлених тем до відверто жорстокого порно. Для цієї категорії користувачів інтернету інформація, пов’язана з сексом, приносить приємні емоції, а також задовольняє потребу бути поінформованим з цих питань. Це зумовлюється кількома причинами: гіперсексуальністю молоді, дисбалансом формування платонічного, еротичного та сексуального лібідо; характером стосунків з протилежною статтю; замкнутістю молодої людини, її сором’язливістю, сприйняттям теми сексу як таємничої, недозволеної, “закритої” тощо.

Якщо ви час від часу користуєтеся інтернет-ресурсами сексуального ґатунку спробуйте відверто відповісти на запитання тесту: “так” чи “ні”.

  1. Чи заклопотані ви думками про пошук віртуальних сексуальних партнерів в інтернеті?
  2. Чи є у вас відчуття, що занадто часто й подовгу використовуєте інтернет для кіберсексу?
  3. Чи часто ви користуєтеся анонімним інтернет-зв’язком задля реалізації своїх сексуальних фантазій, які в реальному житті зазвичай приховуєте?
  4. Чи очікуєте ви від свого чергового відвідування інтернету сексуального збудження або задоволення?
  5. Чи практикуєте ви перехід від кіберсексу до сексуального спілкування по телефону або навіть зустрічам в реалі?
  6. Чи приховуєте ви свої віртуальні контакти від близьких вам людей?
  7. Чи відчуваєте ви почуття провини або сорому через свої комп’ютерні походеньки?
  8. Чи часто ви відчуваєте несподіване сексуальне збудження від кіберсексуального спілкування?
  9. Чи стала для вас мастурбація звичною справою під час сексуальної активності в інтернеті?
  10. Чи відчуваєте ви зниження інтересу до інтиму з вашим реальним статевим партнером, надаючи перевагу задоволенню від віртуального сексу?

Якщо ви відповіли “так” на п’ять або більше з цих десяти питань, то, ймовірно, у вас наявна тенденція до кіберсексуальної залежності. Ваші віртуальні залицяння і побачення, непереборне бажання обговорювати сексуальні теми на еротичних чатах, потяг до відвідування порносайтів і занять кіберсексом невдовзі можуть призвести до кіберсексоманії.

Кіберсексоманія, або он-лайн сексоманія є новітнім різновидом психосексуальної залежності, головною ознакою якої можна вважати нав’язливе бажання самозадоволення або статевого акту з використанням матеріалів сексуального характеру, розміщених у інтернет-мережі.

Кількість кіберсексоманів зростає прямо пропорційно ступеню проникнення он-лайн ресурсів в наше життя. Чим доступнішими стають сервіси сексуального характеру, тим більше людей, залежних від них, з’являється. За свідченнями науковців, здебільшого сучасні кіберсексомани – це молоді хлопці й дівчата віком від 17 до 25 років, а також дорослі чоловіки від 40 до 50 років.