Капля любові в океані егоїзму

З кожним роком, навіть ні, з кожним днем, я переконуюся в тому, що світ стає все більш жорстоким, люди черствими, холодними, байдужими. Люди байдужі до чужого горя, до чужих проблем, заздрісні – до чужих перемог і радостей. Наші серця в полоні – в полоні байдужості та егоїзму. Ми не вміємо радіти, просто радіти життю: радіти кожній хвилині, радіти сонечку, яке щоранку грається  своїми променями через вікно на нашому обличчі, радіти теплому літньому дощу, чи лапатому снігу із темно-синіх снігових хмар в зимову пору. Це все стало буденним, це стало звичним. Ми, сучасники, шукаємо радість в іншому, в інших речах. Подекуди, чужі невдачі приносять  більше радості ніж дзвінкий щирий дитячий сміх.

Дивно…живеш в світі, серед людей, а іноді здається, що серед вовчої зграї. Ми егоїсти! Так, ми дійсно егоїсти, більшість з нас. Ми ставимо свої власні бажання на перше місце. Ми не керуємося спільною метою, загальними цінностями. Ми керуємося власними бажаннями, ми керуємося примхами, особистим «Я».

Байдужість, злість, закам’янілі серця і черстві душі…ми не вміємо любити…не вміємо радіти, розівчилися вірити, забули як це – відчувати себе щасливими. Щастя дійсно серед нас, в кожному з нас, в кожній маленькій дрібничці, яка нас оточує. І зовсім не потрібно щось отримати, десь побувати чи щось почути, щоб відчувати в своїй душі радість і щастя.

Все частіше добре слово чи безкорисний вчинок стає наче оазис в пустелі жорстокості, наче капля любові в океані нашого егоїзму.

Чому світ жорстокий?! Тому що люди так, наші вчинки такі.

А все починається змалку: ми ображаємо рідних батьків, найрідніших людей. Ми виростаємо, а все стає лише гірше: ми розбиваємо серця коханим, ми вбиваємо словами і вчинками тих, хто нас любить, для кого ми частиночка життя!

Ми люди… Ми усі рівні один перед одним. Чому ж так? Ким дається право одних людей управляти  іншими, керувати їхнім життям, вимагати та навіть чекати чогось від них.

Світ потрібно змінювати. Та розпочинати слід із себе самого. Міняти ставлення до життя, ставлення до оточуючих, змінювати цінності, змінювати звички, змінювати власне життя. Вважаю, що дійсно щасливою може бути людина, серце якої відкрите, щире, людина, яка чинить добрі вчинки, яка допомагає ділом, словом або просто посмішкою, показуючи свою підтримку та щирість.

Кожного дня можна почути фрази: світ потребує змін, потрібно міняти владу, змінювати щось в країні. Все буде…Та нехай ці зміни розпочнуться вже зараз: у Ваших думках і у Ваших серцях.