Перш, ніж покласти олівця до коробки, майстер відклав його і сказав:
Є п’ять речей, котрі ти маєш знати перед тим, як я відправлю тебе до людей. Завжди пам’ятай про них і тоді ти станеш найкращим олівцем у світі.
Перше: ти зможеш зробити багато великих речей, але тільки в тому випадку, коли дозволиш комусь тримати тебе в руці.
Друге: час від часу ти будеш переживати болісне заточування, але це необхідно, щоб стати ще кращим.
Третє: ти будеш здатен сам виправляти свої помилки.
Четверте: твоя найважливіша частина завжди буде знаходитись всередині.
І п’яте: на якій поверхні тебе не використовували б ти повинен писати, залишати слід.
Перегортаючи сторінку свого життя, відкриваю дивну аналогію. Скільки раз нам роблять боляче? Не порахуєте…Але це здебільшого нас гартує, сприяє зростанню і вдосконаленню… Так, і людина має виправляти помилки сама, й інколи мені до вподоби, що я вчуся на своїх помилках. Моїм багатством є моє серце, мій внутрішній світ. Це те, чого ніхто ніколи не відбере. Це неоціненне багатство, яке, можливо, не всі цінують. Та, незважаючи на все це, кожен з нас залишає свій слід на сторінці життя.
