Інтернет – це постійний вибір

Продовжуємо серію публікацій рубрики: “Точка Зору”

Свою статтю публікує Тарас Случик – спеціально для MOLODI.IN.UA

Досьє:
Народився 22 березня 1991 року в місті Івано-Франківськ. З 1998 по 2008 роки навчався в загальноосвітній спеціалізованій школі №11 з поглибленим вивченням англійської мови.
З 2007 року інтерв’юер Центру соціально-політичних досліджень при Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника.
З вересня 2008 студент державної форми навчання Інституту історії і політології (спеціальність – політологія) та заочної, контрактної форми навчання факультету іноземних мов (спеціальність – англійська філологія) Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.
З березня по липень 2009 року пройшов стажування у відділі аналізу обласних програм і бюджету Івано-Франківської Обласної ради. З жовтня 2009 консультант наукового інформаційно-аналітичного центру НАТО Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника
З жовтня по лютий 2009 року консультант Івано-Франківського міського виборчого штабу Віктора Ющенка.
Модератор політичної соціальної мережі www.Politiko.com.ua. Член Комітету виборців України та член правління Івано-Франківського обласного осередку ВМГО «Демократичний Альянс», представник інституту ім. Роберта Шумана. З березня 2010 стажер управління преси та інформації Івано-Франківської Обласної Державної Адміністрації. Директор департаменту політичного аналізу Інституту суспільно-політичних досліджень.
Володіє українською, російською та англійською мовами. Учасник міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій, автор наукових та аналітичних статей.
Улюблені ігри вибори, шахи та покер. Захоплюється політологією, економікою, політ технологіями, невербальною психологією та соціальними медіа. Життєве кредо: «Свободу дає тільки влада, але ціна влади найдорожча у світі це відповідальність за всіх тих хто не при владі».

Старий та заяложений вислів, що хто володіє інформацією той володіє світом, мабуть, уже всім набрид. А дехто навіть пробує поставити його під сумнів. Але з феноменальним поширенням і розвитком інтернету здалося, що всі зможуть володіти світом. Адже доступ до інтернету – найбільшого банку інформації тепер легкий, як ніколи. Починає вимальовуватись якась утопічна картина «інформаційного комунізму». Всі з часом матимуть порівняно легкий доступ до «золота ХХІ століття» – інтернету. І що всі користувачі інтернету будуть правити світом? Мабуть, ні, точніше, точно не керуватимуть! Інтернет дав нам неймовірну оперативність отримання інформації, а ще й в поєднанні з можливості її отримання з різних джерел, зробило його унікальним явищем. Навіть якби сьогодні жив М. Маклюен, який писав, що телебачення перетворює нашу планету на «велике село», він би точно боготворив інтернет. Бо тепер він перетвори нашу планету не просто на село, а на гігантський гуртожиток! Стукнеш ложкою по батареї (в Skype) і з верхнього поверху (з Європи) доноситься всім знайомий звук, який зобов’язує підняти віртуальну трубку.

Здається що світова павутина наповнена величезною кількістю корисної інформації, цікавим спілкуванням, блогами, нескінченними дискусіями. Давайте задамо собі питання чи має це все вплив на ваше життя після того, як ви виходите з інтернет браузера? Дійсно суттєвий вплив. Що дає нам перечитування безкінченних записів у ЖЖ чи банальні дискусії і спори на вічні теми в соціальних мережах та форумах?

Насправді дискутуючи чи щось читаючи ми отримуємо хоч і не свідомо інформацію, а найголовніше тратимо свій час. Порахуйте скільки часу ви витрачаєте на «В контакте», icq, Facebook, twitter, ЖЖ. Який результат від того, що ви дізнаєтесь про нового бой-френда чергового віртуального френда в ЖЖ, чи прочитаєте, як хтось зламав ніготь в twitter? Або що вам дасть інформація про те, що у вашого «друга» «В контакте» швидко розвивається «Ферма»? За даними comScore середньостатистичний користувач використовує від 6 годин в місяць виключно на соціальні мережі, а найбільше його там цікавлять…фотографії. А три найпопулярніших види діяльності в соціальних мережах просто вражають:

1. Чоловіки, що спостерігають за жінками, яких вони не знають
2. Чоловіки, що спостерігають за жінками, яких вони знають
3. Жінки, що спостерігають за жінками, яких вони знають

Я не противник використання соціальних мереж, адже вони частково полегшують процес соціалізації, скоординувати роботу людей на відстані, зручно спілкуватись. Але більшість часу ми тратимо на підвищення свого іміджу в інтернеті (яскравим прикладом є рейтинг «В контакте» чи бажання отримати велику кількість фоловерів у twitter) і на засвоєння абсолютно не потрібної інформації. В реальному житті вас навряд чи при зустрічі чи влаштовуючись на роботу будуть питати, який у вас рейтинг на якомусь форумі чи скільки у вас фоловерів у twitter. Люди намагаються створити собі імідж в мережі, думаючи, що його можна буде перенести в реальне життя. Насправді все навпаки, високий статус не у віртуальному просторі автоматично робить вас «рейтинговим» користувачем в інтернеті. Яскравим прикладом є народний депутат України Леся Оробець вона набрала більше тисячі фоловерів (людей які читають її записи) менше ніж за місяць. При чому що вона не займалась так званим мас-фоловінгом – вона читає всього лише 200 твітерян.

А тепер перейдемо до більш цивілізаційних речей – інтернет це провісник інформаційного суспільства. А однією з основних рис цього суспільства буде домінування знань та інформації. Основою поділу людей будуть не гроші чи посади, це все буде похідне, а володіння інформацією та знаннями. Основною цінністю інформаційного суспільства є знання. Їх кількість, а головне якість буде автоматично опускати чи піднімати індивіда по суспільній драбині. Уже зараз інтернет все більше і швидше перетворюється на основний засіб масової комунікації, так і на інструмент отримання знань та навчання. Ми зараз з легкістю можемо знайти лекції з Гарварду чи подивитись виступ когось із сучасних філософів на TED talks, можливо, купити будь-яку книгу на Amazon.

Насправді інтернет відкриває колосальні можливості перед людьми. При цьому він ставить кожного користувача перед найскладнішим завданням у світі – зробити вибір. Вибір не стільки між добром і злом (клікнути на кнопочку «Donate» на сайті UNISEF чи на порталі терористів); вірити чи не вірити блоговому запису чергового «журналіста»; кидати провокаційну інформацію в мережу чи ні; клікати на яскравий банер чи ні; Тому основний вибір XXI століття це вибір інформації та її якості. З появою інтернету контролювати інформаційні потоки чи встановлювати фільтрування практично не можливо. Це все є притаманно телебаченню, радіо, пресі, але не інтернету. Громадянин будь-якої країни підключаючись до інтернету отримує свободу – свободу вибору інформації, що буде визначати його майбутній добробут. Бо ту інформацію, яку він отримає від світової павутини, потрібно буде використати в реальному житті, адже інакше він просто не раціонально витрачає час. Тому відкриваючи інтернет браузер пам’ятайте, що вибір це відповідальність за своє майбутнє, а інтернет серфінг це постійний вибір!

Засновник інтернет-журналу MOLODI. Життя ламає нас по дорозі кудись та все буде файно і зашибісь. Намагаюсь уникати сірості і стандартності, створюючи щось своє. Ще з дитинства люблю наше – українське.
  • Я люблю спостерігати за жінками яких не знаю. Особливо молодими, симпатичними ;)

  • Дар’я Тижбіряк

    Непогана стаття! думаю кожен усвідомлює що “проживати” в інтернеті користі значної не приносить, звичайно, краще почитати цікаві книги, присвятити себе корисній роботі, поспілкуватися в живу, але життя стає настільки суровим і сірим що хочеться просто відпочити і поринути у віртуальний світ, який надає можливості міському жителю посадити картоплю та погодувати курей, поржати над чиїмись фотками, навіть вилити душу людині яку ти не знаєш і бути впевненим що вона тебе не осудить, а якщо і осудить то тобі все одно, ти ж її навіть не знаєш!=)
    А на рахунок “фільтрування” інформації то це точно, тому що нажаль критичне мислення у більшої частини людей просто відсутнє. Будь яку несинітницю сприймають як догму і готові горло тобі перегризти доказуючи свою правоту!